Якщо модернізм був осяяним, то постмодернізм прагне бути прозорим
Тяжіння до відкритості стає чи не головним бажанням нашого часу. В економіці, політиці, моралі, їжі, сексі будь-яка подія вважається сучасною, якщо відповідає умовам прозорості. Яловичина, перевірена французьким Інформаційним центром м’ясної промисловості (Centre d’Information des Viandes - CIV) зі 100% гарантією буде м’ясом, зрізаним гостро відточеним ножем від м’язової тканини. І все - завдяки Угоді про відкритість. В сенсі плоті - людської та сексуальної - апогей порнографії (поза та всередині інтернету) безумовно пов’язаний з інтересом до підглядання, спостереженню за іншими. Починаючи від Великого Брата (іспанський аналог проекту За Склом) і закінчуючи чилійським Скляним Будинком, від повітряних споруд Нормана Фостера у Лондоні, до павільйону УЄФА в швейцарському Ніоні, зведеному за проектом Патріка Бергера - все прагне відкритості. Порнографія - це символ нашої епохи, і в моральному і в ідеологічному значенні цього слова, який має відношення і до людської плоті, і до того, за що її можна придбати. Афери Еnron, WorldCom, Xerox тощо стали можливими, бо ці компанії не були прозорими.
Звіти міністерств, бюджет, урядові програми і документи опозиції згідно загальних вимог мають творитися відкрито. А спостереження в галузях військовій, політичній, індустріальній стають з кожним роком усе ретельнішими та, завдяки старанням NASA і ненажерливій системі Ешелон, набувають міжнаціонального розмаху. Не кажучи вже про спостереження за американськими громадянами після 11 вересня. Світ сам виставляє своє оголене тіло на споглядання будь-якого бажаючого, а демократія сприймається в якості держави, поглиненої світлом. Тому чи варто дивуватися шквалу порнографії, традиційної і не дуже?
В інтернеті, завдяки веб-камерам, кожен може зняти власні зітхання перед екраном монітора і відправити свої зображення таким самим опівнічним мешканцям мережі. Веб-камера демонструє найінтимніше, яке обмінюється на аналоги, вебкамеризовані іншими. Обмін інтимом в мережі є одним з найпривабливіших засобів спілкування між користувачами. Проте можна піти й далі. В апартаментах і ванних кімнатах шикарних готелів кількох європейських столиць були виявлені відеокамери, що записували інтимні подробиці з життя мешканців номерів; отримані зображення демонструвалися в інтернеті чи продавалися вуайєрістам. Підраховано, що загалом в мережі 150000 сторінок, так чи інакше пов’язаних з порно. За вуайєрізмом, який готовий використовувати всі підручні засоби, потягнувся цілий шлейф reality shows у найрізноманітніших формах: Великий Брат, Останній Герой та інших. Прагнення підглядати за інтимним життям інших - прикмета сучасності. Сучасності, котра проголошує закінчення 400-річної епохи, протягом якої панували уявлення про приватне особисте життя, та демонструє тріумф конкретної інформації.
Не випадково пророк кіно без спецефектів, лідер Догми Ларс фон Трієр, що отримав 2000 року пальмову гілку Каннського фестивалю за Танцюючу У Темряві, є одним з натхненників сучасної порноіндустрії. Він був одним з ініціаторів створення незалежної компанії Puzzy Power, де зйомками порнострічок займалися феміністки; крім того, він лишив і ідеологічний заповіт, показавши в одній зі сцен своїх Ідіотів справжній статевий акт.
Практично одночасно у Франції гурт жінок-режисерів почав працювати на ниві порноіндустрії: факт до того нечуваний. Вірджіні Деспант кинула виклик цензурі своїм фільмом Baise-moi, Катрін Брейяр зняла Романс Х, відомий передусім завдяки тому, що з-поміж іншого в ньому демонструється 24-сантиметровий пеніс головного героя у виконанні Рокко Сіффреді, а Брижит Руан виступила в якості режисера Post coitum.
Потужна зброя
Фемінізм за посередництвом порно? Фемінізм настільки своєрідний, що не пручається появі шикарної жінки в якості об’єкту сексуальних бажань в засобах масової інформації, а використовує її оголене тіло як потужну зброю. Феміністки минулого завжди виступали проти порноіндустрії, але у 80-х роках з’явилися компанії, керовані жінками, що знімали порнофільми, режисерами і авторами сценаріїв яких були представниці слабкої статі. У їхніх стрічках більше смислу та психології, аніж у тих, що створюють чоловіки. 99% індустрії порнофільмів продовжує перебувати в руках чоловіків, але поступово жінки відвойовують собі місце, а саме розуміння порно містифікується. Такі режисери як Девід Кроненберг і Джон Уотерс загравали з фільмами класу Х, набираючи для виконання в них головних ролей порноакторів. При цьому вони керувалися думкою, що у недалекому майбутньому зникне межа між реальним та штучним у відображенні еротики. Насправді, до якої категорії віднести фільми на кшталт Лусія І Секс (Хуліо Медем) чи Інтимності (Патрісія Шеро). На останньому фестивалі еротичного кіно, що проходив у Барселоні, було акредитовано 1000 журналістів. У 90-х роках скрізь від Канн до Лас-Вегасу почали плодитися і інші фестивалі еротичного кіно. У Іспанії в 1995 році знімалося не більше 5 порнофільмів на рік, - до 2001 року ця цифра збільшилася до 100.
Порнографія як жанр кіно народився в борделях і призначалася для збудження клієнтів-чоловіків. Ці короткі фільми мали назву smokers, а у Франції cinema cochon. Порнострічки, в тому вигляді, в якому вони відомі нині, з’явилися у сімдесятих, коли кіноіндустрія вирішила піти шляхом режисерів, які створили такі фільми як Солом’яні Пси (Сем Пекінпа) та Заводний Апельсин (Стенлі Кубрік). Більш відверті, з численними сценами насильства стрічки мали боротися за глядача, що звик до теленовел. Тоді ж були створені і такі порношедеври, як Глибока Горлянка, За Зеленими Дверима, Диявол В Місс Джонс, які завдяки власній новизні стали об’єктами ретельної уваги певної частини суспільства. Франк Ласекка (псевдо Пако Гісбера) розповідає у Нічних Фантазіях, що у сімдесяті порноіндустрія мала зв’язок з андерграундом; у вісімдесятих вже з’явилися професійно написані сценарії, а сьогодні цей жанр кіно за кількістю спецефектів прагне наздогнати найбільш видовищні фільми потужних кінокомпаній. У дійсності ж, на думку Ласекка, порно - це такий самий кіножанр, як тріллер, вестерн або музична комедія.
Проте нині, коли все оточуюче просякнуте сексом, подібні градації не мають жодного значення. У 1990-1996 роках публікація книжок еротичної тематики зросла на 324%, в той час як випуск літератури інших напрямів збільшився лише на 83% (за даними тематичного гіду Books In Print за 1997 рік). А в США у 2000 році поряд із зростанням кількості книг, що пропагують моногамію, збільшився випуск і порнолітератури. Жодних протиріч між двома тенденціями немає. Достатньо зауважити, що одна з найперших книжок першої групи мала назву Гаряча Моногамія, з чого зрозуміло, в якому напрямі дме вітер.
Оголені новини
У Східній Європі згадана тенденція отримала вельми живописний розвиток. Останніми роками там розповсюджені програми новин, в яких телеведучі - чоловіки та жінки - під час читання інформаційних повідомлень поступово роздягаються. Ведучі однієї з нічних програм чеського телеканалу TV Nova розповідають про погоду наступного дня стоячи, в чому мати народила, а потім, згідно передбачуваної температури, надягають на себе той чи інший одяг. В Росії йде інформаційна програма Гола Правда, в якій гості передачі сидять практично оголеними, а ведуча, розповідаючи про погоду, влаштовує стриптиз. Справжня порнонавала на телебаченні, в кіно, журналах, відеоіграх, мистецьких галереях, секс по телефону, інтимні об’яви в газетах, відеофільми, рекламні роліки, порно haut couture (Dior, Ungaro, Yves Saint Laurent, Sisley) - все це сприяє популярності порнографії серед користувачів мережі.
За даними Nielsen NetRating, у січні 2000 року порно веб-сайти відвідало 17.5 млн. людей, що на 40% перевищує показники попередніх 4 місяців, а згідно твердження Романа Губерна 68% продажу по інтернету так чи інакше пов’язано з порнографією. ’’Криза порножурналів, тиражі яких впали майже вдвічі, можна пояснити тим, що любителі еротики обрали комп’ютери, розпечені настільки, що здатні розтопити навіть залізо’’, - каже Губерн. Воїстину, той самий принцип трьох А, як звуть його американці - anonymity, access, affordability - дає пояснення тому, що відбулося протягом 5 останніх років внаслідок радикальної зміни не лише способу виробництва і розповсюдження порнопродукції, але й контингенту її споживачів.
Психолог Стенфордського Університету Ел Купер навіть каже про те, що зараз, можливо, відбувається друга сексуальна революція, бо інтернет допоміг людям здолати бар’єр пуританської моралі: за бажанням вони можуть стати постійними споживачами еротичної продукції. Користувачі мережі всіх країн світу об’єдналися у силу силенну спільнот, в яких в режимі реального часу обговорюють інтимні питання, демонструються акти педофілії і зоофілії, курсують тексти з розповідями про секс та порнографічні картинки.
За словами Берта Мілтона - хозяїна Private, якого звуть капітаном імперії порно, на-сьогодні 300000 сторінок інтернету в усьому світі присвячено порнографії. А журнал Forbes стверджує, що еротичні сайти протягом року прокручують 1500 млн. $, тобто ця цифра значно перевищує усі касові збори кіноіндустрії. Зазвичай любителі інтернет-порнографії це молодого або середнього віку чоловіки, які мають доходи середні чи вище середнього. Такий висновок стає очевидним, коли звернути увагу на дані американського психологічного товариства, згідно яких улюбленими розвагами молодих брокерів і маклерів з Уолл-стріт є футінг та мастурбація. Тому цілком зрозуміло, чому спеціалізований порносайт Dannis Hard Drive у 1998 році отримав прибуток 3.5 млн. $; при цьому кількість відвідувачів дорівнювала 5 млн. на день.
NetValue у листопаді 2000 року здійснили дослідження в 5 країнах Європи: Німеччині, Франції, Великій Британії, Данії та Іспанії, в результаті якого стало відомо, що іспанці полюбляють підглядати за іншими більше, аніж їх європейські сусіди. Клуб Багдад у Барселоні протягом ось уже чверті століття лишається одним з найвідоміших європейських храмів порноіндустрії, а на веб-сторінку цієї установи щотижня заходить 600000 відвідувачів.
В дослідженні піттсбурзького Carnegie Mellon University, оприлюдненому у 1995 році, йдеться, що порнографія є найрозповсюдженою розвагою у мережі. Поряд з широким розповсюдженням традиційної порнографії, яка зустрічається скрізь, мережеве порно лишило за собою право демонструвати і специфічні різновиди сексу, як-то педофілія, гебефілія тощо. Протягом останніх 6 років більше всього виникло сайтів на задоволення попиту садомазохістів та педерастів (щодня відкривається у середньому 100 нових сторінок). Паралельно у продажу все частіше з’являються відеокасети із записами не зімітованих, а реальних згвалтувань. Все більше розповсюдження отримує практика буккаке (слово японське), коли жінка віддається чи її змушують віддаватися десяткам чоловіків, які вивергають сім’я прямо на її тіло, і фістінг, коли у статеві органи жінки занурюють кість чи іншу частину руки або ногу.
Садомазохізм
У всесвіті під назвою Порнографія така варіація як садомазохізм займає місце потужного сексуального наркотика. Саллі Тісдейл, авторка бестселлера Порозмовляй Зі Мною Брудно, заявила, що садомазохізм здатен заповнити порожнину, котра виникла у житті алкоголіків чи наркоманів після того, як вони кинули пити або колотися. Однак в даному разі йдеться про те, що подібне явище розповсюджене набагато ширше, і може приносити значні прибутки. Порнографія - це ціла індустрія, зі своїми супермаркетами і поштовою доставкою. Це послуга, що її цілодобово можна отримати в будь-якому готелі, передплативши платні телеканали. Журнал Forbes склав список 15 найвпливовіших компаній порноіндустрії Сполучених Штатів, де на першій позиції перебуває On Command Corp, котировки якої оцінюються за індексом NASDAQ. Згадана компанія обслуговує клієнтів з 975000 апартаментів у 2450 готелях, розташованих в 22 країнах світу. Близько 250 млн. чоловік дивляться фільми або грають у відеоігри, зроблені цією компанією. А її доходи за минулий рік перевищили 325 млн. $.
Порнографія у нашому житті стала буденністю, ми бачимо її на рекламних бігбордах, по телебаченню, в пресі. Порнофільми вважаються найпопулярнішим продуктом, що його породжує порноіндустрія (на відеокасетах і DVD). Новизна, таким чином, в іншому: сьогодні неможливо дати визначення тому, що справді можна вважати порнографією, оскільки вона заполонила усе наше життя. Раніше порно відокремлювали від еротики не за принципом відсутності чи виставлення на показ оголеного тіла, бо людський зад чи груди, чоловічі або жіночі, безліч разів можна зустріти у більшості шоу. Їх виділяли за трьома основними принципами: жанр порнографії передбачав демонстрацію в усій красі розкритих статевих органів, детальне зображення статевих актів і був зорієнтований на збудження того, хто її бачить або чує, задовольняючи його бажання мастурбувати. До того ж не варто відкидати наступного: порнопродукція примушує своїх споживачів вірити, що кожна жінка ненаситна, збочена і прагне сліпо хотіти чоловіка, приховуючи свої таємні бажання. Ось вона, справжня мрія чоловіків, які складають 83% любителів порно. Мрія, котра за словами Ласеккі, може поставити цей жанр на один ряд з іншими напрямами мистецтва. Своєрідний варіант наукової фантастики?
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Тотальна порнографія
Світ:
Звіти міністерств, бюджет, урядові програми і документи опозиції згідно загальних вимог мають творитися відкрито. А спостереження в галузях військовій, політичній, індустріальній стають з кожним роком усе ретельнішими та, завдяки старанням NASA і ненажерливій системі Ешелон, набувають міжнаціонального розмаху. Не кажучи вже про спостереження за американськими громадянами після 11 вересня. Світ сам виставляє своє оголене тіло на споглядання будь-якого бажаючого, а демократія сприймається в якості держави, поглиненої світлом. Тому чи варто дивуватися шквалу порнографії, традиційної і не дуже?
В інтернеті, завдяки веб-камерам, кожен може зняти власні зітхання перед екраном монітора і відправити свої зображення таким самим опівнічним мешканцям мережі. Веб-камера демонструє найінтимніше, яке обмінюється на аналоги, вебкамеризовані іншими. Обмін інтимом в мережі є одним з найпривабливіших засобів спілкування між користувачами. Проте можна піти й далі. В апартаментах і ванних кімнатах шикарних готелів кількох європейських столиць були виявлені відеокамери, що записували інтимні подробиці з життя мешканців номерів; отримані зображення демонструвалися в інтернеті чи продавалися вуайєрістам. Підраховано, що загалом в мережі 150000 сторінок, так чи інакше пов’язаних з порно. За вуайєрізмом, який готовий використовувати всі підручні засоби, потягнувся цілий шлейф reality shows у найрізноманітніших формах: Великий Брат, Останній Герой та інших. Прагнення підглядати за інтимним життям інших - прикмета сучасності. Сучасності, котра проголошує закінчення 400-річної епохи, протягом якої панували уявлення про приватне особисте життя, та демонструє тріумф конкретної інформації.
Не випадково пророк кіно без спецефектів, лідер Догми Ларс фон Трієр, що отримав 2000 року пальмову гілку Каннського фестивалю за Танцюючу У Темряві, є одним з натхненників сучасної порноіндустрії. Він був одним з ініціаторів створення незалежної компанії Puzzy Power, де зйомками порнострічок займалися феміністки; крім того, він лишив і ідеологічний заповіт, показавши в одній зі сцен своїх Ідіотів справжній статевий акт.
Практично одночасно у Франції гурт жінок-режисерів почав працювати на ниві порноіндустрії: факт до того нечуваний. Вірджіні Деспант кинула виклик цензурі своїм фільмом Baise-moi, Катрін Брейяр зняла Романс Х, відомий передусім завдяки тому, що з-поміж іншого в ньому демонструється 24-сантиметровий пеніс головного героя у виконанні Рокко Сіффреді, а Брижит Руан виступила в якості режисера Post coitum.
Потужна зброя
Фемінізм за посередництвом порно? Фемінізм настільки своєрідний, що не пручається появі шикарної жінки в якості об’єкту сексуальних бажань в засобах масової інформації, а використовує її оголене тіло як потужну зброю. Феміністки минулого завжди виступали проти порноіндустрії, але у 80-х роках з’явилися компанії, керовані жінками, що знімали порнофільми, режисерами і авторами сценаріїв яких були представниці слабкої статі. У їхніх стрічках більше смислу та психології, аніж у тих, що створюють чоловіки. 99% індустрії порнофільмів продовжує перебувати в руках чоловіків, але поступово жінки відвойовують собі місце, а саме розуміння порно містифікується. Такі режисери як Девід Кроненберг і Джон Уотерс загравали з фільмами класу Х, набираючи для виконання в них головних ролей порноакторів. При цьому вони керувалися думкою, що у недалекому майбутньому зникне межа між реальним та штучним у відображенні еротики. Насправді, до якої категорії віднести фільми на кшталт Лусія І Секс (Хуліо Медем) чи Інтимності (Патрісія Шеро). На останньому фестивалі еротичного кіно, що проходив у Барселоні, було акредитовано 1000 журналістів. У 90-х роках скрізь від Канн до Лас-Вегасу почали плодитися і інші фестивалі еротичного кіно. У Іспанії в 1995 році знімалося не більше 5 порнофільмів на рік, - до 2001 року ця цифра збільшилася до 100.
Порнографія як жанр кіно народився в борделях і призначалася для збудження клієнтів-чоловіків. Ці короткі фільми мали назву smokers, а у Франції cinema cochon. Порнострічки, в тому вигляді, в якому вони відомі нині, з’явилися у сімдесятих, коли кіноіндустрія вирішила піти шляхом режисерів, які створили такі фільми як Солом’яні Пси (Сем Пекінпа) та Заводний Апельсин (Стенлі Кубрік). Більш відверті, з численними сценами насильства стрічки мали боротися за глядача, що звик до теленовел. Тоді ж були створені і такі порношедеври, як Глибока Горлянка, За Зеленими Дверима, Диявол В Місс Джонс, які завдяки власній новизні стали об’єктами ретельної уваги певної частини суспільства. Франк Ласекка (псевдо Пако Гісбера) розповідає у Нічних Фантазіях, що у сімдесяті порноіндустрія мала зв’язок з андерграундом; у вісімдесятих вже з’явилися професійно написані сценарії, а сьогодні цей жанр кіно за кількістю спецефектів прагне наздогнати найбільш видовищні фільми потужних кінокомпаній. У дійсності ж, на думку Ласекка, порно - це такий самий кіножанр, як тріллер, вестерн або музична комедія.
Проте нині, коли все оточуюче просякнуте сексом, подібні градації не мають жодного значення. У 1990-1996 роках публікація книжок еротичної тематики зросла на 324%, в той час як випуск літератури інших напрямів збільшився лише на 83% (за даними тематичного гіду Books In Print за 1997 рік). А в США у 2000 році поряд із зростанням кількості книг, що пропагують моногамію, збільшився випуск і порнолітератури. Жодних протиріч між двома тенденціями немає. Достатньо зауважити, що одна з найперших книжок першої групи мала назву Гаряча Моногамія, з чого зрозуміло, в якому напрямі дме вітер.
Оголені новини
У Східній Європі згадана тенденція отримала вельми живописний розвиток. Останніми роками там розповсюджені програми новин, в яких телеведучі - чоловіки та жінки - під час читання інформаційних повідомлень поступово роздягаються. Ведучі однієї з нічних програм чеського телеканалу TV Nova розповідають про погоду наступного дня стоячи, в чому мати народила, а потім, згідно передбачуваної температури, надягають на себе той чи інший одяг. В Росії йде інформаційна програма Гола Правда, в якій гості передачі сидять практично оголеними, а ведуча, розповідаючи про погоду, влаштовує стриптиз. Справжня порнонавала на телебаченні, в кіно, журналах, відеоіграх, мистецьких галереях, секс по телефону, інтимні об’яви в газетах, відеофільми, рекламні роліки, порно haut couture (Dior, Ungaro, Yves Saint Laurent, Sisley) - все це сприяє популярності порнографії серед користувачів мережі.
За даними Nielsen NetRating, у січні 2000 року порно веб-сайти відвідало 17.5 млн. людей, що на 40% перевищує показники попередніх 4 місяців, а згідно твердження Романа Губерна 68% продажу по інтернету так чи інакше пов’язано з порнографією. ’’Криза порножурналів, тиражі яких впали майже вдвічі, можна пояснити тим, що любителі еротики обрали комп’ютери, розпечені настільки, що здатні розтопити навіть залізо’’, - каже Губерн. Воїстину, той самий принцип трьох А, як звуть його американці - anonymity, access, affordability - дає пояснення тому, що відбулося протягом 5 останніх років внаслідок радикальної зміни не лише способу виробництва і розповсюдження порнопродукції, але й контингенту її споживачів.
Психолог Стенфордського Університету Ел Купер навіть каже про те, що зараз, можливо, відбувається друга сексуальна революція, бо інтернет допоміг людям здолати бар’єр пуританської моралі: за бажанням вони можуть стати постійними споживачами еротичної продукції. Користувачі мережі всіх країн світу об’єдналися у силу силенну спільнот, в яких в режимі реального часу обговорюють інтимні питання, демонструються акти педофілії і зоофілії, курсують тексти з розповідями про секс та порнографічні картинки.
За словами Берта Мілтона - хозяїна Private, якого звуть капітаном імперії порно, на-сьогодні 300000 сторінок інтернету в усьому світі присвячено порнографії. А журнал Forbes стверджує, що еротичні сайти протягом року прокручують 1500 млн. $, тобто ця цифра значно перевищує усі касові збори кіноіндустрії. Зазвичай любителі інтернет-порнографії це молодого або середнього віку чоловіки, які мають доходи середні чи вище середнього. Такий висновок стає очевидним, коли звернути увагу на дані американського психологічного товариства, згідно яких улюбленими розвагами молодих брокерів і маклерів з Уолл-стріт є футінг та мастурбація. Тому цілком зрозуміло, чому спеціалізований порносайт Dannis Hard Drive у 1998 році отримав прибуток 3.5 млн. $; при цьому кількість відвідувачів дорівнювала 5 млн. на день.
NetValue у листопаді 2000 року здійснили дослідження в 5 країнах Європи: Німеччині, Франції, Великій Британії, Данії та Іспанії, в результаті якого стало відомо, що іспанці полюбляють підглядати за іншими більше, аніж їх європейські сусіди. Клуб Багдад у Барселоні протягом ось уже чверті століття лишається одним з найвідоміших європейських храмів порноіндустрії, а на веб-сторінку цієї установи щотижня заходить 600000 відвідувачів.
В дослідженні піттсбурзького Carnegie Mellon University, оприлюдненому у 1995 році, йдеться, що порнографія є найрозповсюдженою розвагою у мережі. Поряд з широким розповсюдженням традиційної порнографії, яка зустрічається скрізь, мережеве порно лишило за собою право демонструвати і специфічні різновиди сексу, як-то педофілія, гебефілія тощо. Протягом останніх 6 років більше всього виникло сайтів на задоволення попиту садомазохістів та педерастів (щодня відкривається у середньому 100 нових сторінок). Паралельно у продажу все частіше з’являються відеокасети із записами не зімітованих, а реальних згвалтувань. Все більше розповсюдження отримує практика буккаке (слово японське), коли жінка віддається чи її змушують віддаватися десяткам чоловіків, які вивергають сім’я прямо на її тіло, і фістінг, коли у статеві органи жінки занурюють кість чи іншу частину руки або ногу.
Садомазохізм
У всесвіті під назвою Порнографія така варіація як садомазохізм займає місце потужного сексуального наркотика. Саллі Тісдейл, авторка бестселлера Порозмовляй Зі Мною Брудно, заявила, що садомазохізм здатен заповнити порожнину, котра виникла у житті алкоголіків чи наркоманів після того, як вони кинули пити або колотися. Однак в даному разі йдеться про те, що подібне явище розповсюджене набагато ширше, і може приносити значні прибутки. Порнографія - це ціла індустрія, зі своїми супермаркетами і поштовою доставкою. Це послуга, що її цілодобово можна отримати в будь-якому готелі, передплативши платні телеканали. Журнал Forbes склав список 15 найвпливовіших компаній порноіндустрії Сполучених Штатів, де на першій позиції перебуває On Command Corp, котировки якої оцінюються за індексом NASDAQ. Згадана компанія обслуговує клієнтів з 975000 апартаментів у 2450 готелях, розташованих в 22 країнах світу. Близько 250 млн. чоловік дивляться фільми або грають у відеоігри, зроблені цією компанією. А її доходи за минулий рік перевищили 325 млн. $.
Порнографія у нашому житті стала буденністю, ми бачимо її на рекламних бігбордах, по телебаченню, в пресі. Порнофільми вважаються найпопулярнішим продуктом, що його породжує порноіндустрія (на відеокасетах і DVD). Новизна, таким чином, в іншому: сьогодні неможливо дати визначення тому, що справді можна вважати порнографією, оскільки вона заполонила усе наше життя. Раніше порно відокремлювали від еротики не за принципом відсутності чи виставлення на показ оголеного тіла, бо людський зад чи груди, чоловічі або жіночі, безліч разів можна зустріти у більшості шоу. Їх виділяли за трьома основними принципами: жанр порнографії передбачав демонстрацію в усій красі розкритих статевих органів, детальне зображення статевих актів і був зорієнтований на збудження того, хто її бачить або чує, задовольняючи його бажання мастурбувати. До того ж не варто відкидати наступного: порнопродукція примушує своїх споживачів вірити, що кожна жінка ненаситна, збочена і прагне сліпо хотіти чоловіка, приховуючи свої таємні бажання. Ось вона, справжня мрія чоловіків, які складають 83% любителів порно. Мрія, котра за словами Ласеккі, може поставити цей жанр на один ряд з іншими напрямами мистецтва. Своєрідний варіант наукової фантастики?
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта