Поїздка делегації УВКР на Далекий Схід і Камчатку

3 10 жовтня по 24 жовтня 2003 року делегація Української Всесвітньої Координаційної Ради, яку очолює відомий громадський діяч Михайло Горинь, здійснила поїздку по Далекосхідному регіону Росії. Члени делегації (громадські діячі, юрист, артисти та журналісти) відвідали Камчатську і Сахалінську області, Приморський і Хабаровський краї.

Мета поїздки - ознайомлення з життям і побутом та наявними проблемами українців Камчатки та Далекого Сходу.

Делегація УВКР зустрілася з лідерами та членами місцевих українських громадських організацій, культурних центрів і художніх колективів, з представниками обласних, крайових та міських держадміністрацій, що курують питання роботи з національними меншинами у регіоні, відвідала єдині у регіоні український клас та редакцію газети “Батьківщина”, що на Камчатці, а також бібліотеки та вищі навчальні заклади.

Членами делегації прочитано лекції на актуальні теми: 1) політична і економічна ситуація в Україні; 2) стан української культури в Україні і за кордоном; 3) політика української держави щодо закордонного українства; 4) законодавство України про закордонне українство в тому числі - перспективи прийняття закону “Про статус закордонного українця”.

Великим попитом користувались концерти бандуристок. Як відмітив пан Горинь, дві дівчини-бандуристки зробили для пробудження українства ледь не більше, ніж решта делегації. Бо їхній вплив був вже на рівні підсвідомості. Цікаво, що великий успіх бандуристки мали на концертах для студентів в університетах. Можливо, що окрім таланту цьому також сприяли молодий вік та справжня врода дівчат.

Під час поїздки була надана безкоштовна юридична консультація понад ста особам. До юриста найчастіше зверталися з питань щодо зміни громадянства та отримання виду на проживання; пенсійного забезпечення осіб, які планують переїхати в Україну; з майнових питань. Стосовно першого блоку питань, то найбільше було нарікань на українські владні інституції, які при виїзді на постійне місце проживання за кордон не попереджають громадян України про необхідність отримання в Україні відповідних документів, зокрема, довідок про відсутність судимості та згоду батьків тощо. Нерідкі нарікання громадян України на бездіяльність посольства України в Росії, яке у кращому випадку надає відповідь через кілька місяців, а в гіршому — просто ігнорує звернення громадян, які проживають за кордоном. Для отримання закордонного паспорта особам, які мали тільки внутрішні українські паспорти, необхідно їхати з Далекого Сходу до Москви. Проблему можна було б вирішити за допомогою відповідної міждержавної угоди. Висловлювалося нерозуміння факту відсутності консульства України на Далекому Сході, хоча такі мають, наприклад, Німеччина та Великобританія, але британців та німців в регіоні незрівнянно менше, ніж українців.

УВКР передала громадам Далекого Сходу і Камчатки книги, подаровані Національною парламентською бібліотекою, Державною бібліотекою України для юнацтва, Державним комітетом інформаційної політики України, видавництвом “Веселка”, секретаріатом ОУН, а також українські газети та журнали.

Це вже не перша подорож, здійснена УВКР до українських громад за кордоном. Кожного разу подібні візити сприяють пробудженню у українців, що живуть за кордоном, національного почуття, оживлення їхньої роботи, вирішенню деяких нагальних питань.

На питання кореспондента “Народного Оглядача” – куди планується наступна поїздка – голова УВКР відповів, що обов’язково знову до Російської федерації, скоріше за все до Новосибірську. Як зазначив пан Горинь, зараз головним напрямком роботи УВКР повинні стати українські громади Росії. Адже там живе не 30 тисяч українців (як скажімо в Австралії або Великобританії), а понад 10 мілйонів. І саме українці в Росії на сьогодні є ледь не найбільш забутими з боку України.