Ель пуебло унідо - хамас сера венсідо!

Базари у Харкові не працювали, як штик. Підприємці просунулися до міськради та облдержадміністрації, де продемонстрували владі своє обурення та єдність. Багато було наочної агітації. Я чесно кажучи не міг втриматися від сміху. Наскільки вона була влучною та дошкульною. На площі Свободи було поставлено велику чорну виселицю, на якій борсалася людина у фуфайці з диктом на грудях, де було написано “Партизан”, потім це слово закреслене, а нижче написано “Підприємець”. Кілька плакатів смішно змальовували пенсійний фонд. На одному пилосос витягував з людей гроші і все, все, так що вони були вже голі, але і їх тягнуло до пилососа і вони відчайдушно намагалися рятуватися. На другому був завод, з якого виглядав здоровенний робітник і показував пенсійному фонду у вигляді сундкука з коштовностями величезну фігу, а нижче намальовано базар і з нього до пенсійного фонду накульгуючи йшла ціла шеренга дідусів та бабусь з десятьма гривнями в торбинці. Люди лаяли всіх державних діячів, кого могли згадати, а особливо місцеву уроженку Інку Богословську за її ідеї з ПДВ та обліком для базарів та інші гріхи, казали, що, якщо сплатять ці внески, ні за що їм буде жити, звинувачували владу у шахрайстві тому, що вона наобіцявши пенсіонерам підвищення пенсії не зізналася, що буде це робити за рахунок ограблення їх дітей та онуків. Нагадували, що це призведе до різкого збільшення безробіття, бо призведе до невигідності утримання найманих працівників і необхідності їх звільнення. Профспілковий працівник лякав пенсійний фонд секретними розробками, які дозволять і надалі не платити гроші до пенсійного фонду, більш того розв’язати проти нього цілу юридичну війну та завдати масу клопоту. Торговці попередили владу, що це тільки попередня акція і якщо вона не вирішить їх проблем, торговці вирішили провести у січні чи лютому місячний страйк без сплати податків. Заступник голови міськради, який вийшов заспокоювати людей, тільки додав люті, бо він намагався одурити їх, довівши, що міська влада тут ні при чому і ганебно переплутавши єдиний податок з фіксованим, сказав, що міська влада зменшила у минулому році фіксований податок на 10%. Однак люди обурено вказали йому на помилку, бо це був єдиний податок, а фіксований навпаки збільшили на 50%, від 60 до 90 гривень. Головні вимоги, які було передано міській раді та міському голові - на засіданні міськради 24 грудня розглянути питання зменшення фіксованого податку і зменшити його з 90 і 100 гривень (для лотка і контейнера) відповідно до 20 і 30 гривень. Також від місьради зажадали звернутися до Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради, харківських депутатів з вимогою законодавчої ініціативи по скасуванню дискримінаційних положень нового пенсійного закону. Резолюцію з такими вимогами було передано міському голові і голові облдержадміністрації. Потім у 11.30 підприємці організовано згорнули обидва мітинги біля міськради і облдержадміністрації і розійшлися святкувати подію.

Я під час акції був біля міськради, пару раз виступив, повідомив людей про бездіяльність Кушнарьова з обмеження цін за послуги ринку та трохи пожартував порівнявши мера Шумілкіна, якого торговці безуспішно вимагали вийти на люди, з Хусейном і пообіцяв, що якщо він не розбереться з податками до наступної сесії і не зменшиить фіксованого податку, то народ таки витягне його з нори, бо розлючений народ ще страшніше за війська НАТО. Також закликав звернутися до Президента з вимогою звільнити Богословську з її поста голови Держпідприємництва, бо вона своїми виступами у пресі постійно ображає та принижує дрібних підприємців, ставлячи незмірно вище крупний бізнес; погрожує знищити його через введення на базарах ПДВ, не виконує своїх обов’язків з захисту дрібного підприємництва і дерегуляції підприємницької діяльності. Але було багато виступаючих, багато виступало дуже гучно, впевнено та переконливо. Взагалі акція вдалася. Чекаємо на підтримку інших регіонів. Як скандували учасники акції: “Когда мы едины, мы непобедимы!”.


Від “Народного Оглядача”

Цей матеріал Ігоря Немашкала було в той же день, 17 грудня, опубліковано на сайті Майдан. Ми спеціально публікуємо його сьогодні, щоб ще раз звернути увагу на важливість того, що відбулось у Харкові.

Харків (разом зі Львовом та Одесою) є програматорним регіоном України. Те, що зароджується у цих трьох містах, має тенденцію згодом поширюватись на всю Україну. Тобто, 17 грудня Харків дав старт якомусь потужному процесові, що протягом кількох місяців охопить й інші регіони. Підказку щодо напрямку його розгортання дає соціальний склад протестуючих – приватні підприємці, середній клас. Якщо вони починають об’єднуватися, то це може вилитися в масовий рух. А та організованість, яку продемонстрували харків'яни при проведенні страйку та мітингу, дає велику надію на продовження процесу солідаризації.

Знаковим є гасло, під яким пройшов мітинг – “Когда мы едины, мы непобедимы!” (Ель пуебло унідо – хамас сера венсідо! Народ, що об’єднався – ніколи не буде переможеним!). Можливо, навіть ще не зовсім раціонально усвідомлюючи, ЩО САМЕ вони започаткували, харківські приватні підприємці висунули гасло солідаризму. І можна бути впевненим, що за кілька місяців багато хто з подивом буде спостерігати потужну хвилю зростання популярності ідеї солідаризму, основним носієм якої є саме середній клас, і самоорганізації людей – носіїв цієї ідеї.


----------------------------------------------------

В тему:


“Сьогодні з плакатом, завтра з автоматом” — під такими гаслами страйкує середній клас Харкова

Сучасність і солідаризм

Німецький експеримент

Фашизм чи солідаризм?

Надцивілізація волі

Фоторепортаж з мітинга