Головний мотив відставки прем’єра РФ Касьянова — політичний. Адже якщо вибори російського президента будуть визнані такими, що не відбулися через низьку явку виборців, то наступні вибори призначаються за законом через 4 місяці, а посаду президента цей час буде займати прем’єр. Природно, що Путіну на посаді прем’єра потрібна “своя людина”. Фокус в тому, що Фрадков не є “людиною Путіна”, а скоріше навпаки.
Ще напередодні відставки Касьянова ніхто про це не говорив, ще в понеділок Касьянов нічого не знав. Щось відбулося в неділю-понеділок напередодні відставки. Скоріше всього, свіжа інформація з регіонів показує відому апатію виборців. І вибори можуть не відбутися — повідомляє http://boycott.ru.
Найцікавіше, що Фрадков зовсім не є “людиною Путіна”, скоріше навпаки: Путін два рази “ломав” Фрадкову кар’єру. Очевидно, що після нанесення товаришу двох таких образ жодна нормальна людина не пройшла б після цього з п. Фрадковим у розвідку. Путін же зробив його прем’єром — людиною, що буде керувати країною у випадку провалу виборів. Дивно, чи не правда? Перше, що впадає в око — це непотрібність Фрадкова команді Путіна. Проте Путин його призначив прем’єром. Чи міг самостійний президент Росії призначити прем’єром Фрадкова, причому зробити це в самий відповідальний для збереження своєї влади момент? І навіщо йому в такий момент, у російській країні, що болісно відчуває своє приниження, призначати прем’єром людину з єврейським походженням (батько єврей)? А може люди, що попросили Путіна це зробити, так само могли раніше попросити й Єльцина щодо призначення Путіна? А він теж не зміг їм відмовити? — коментує АРІ
На думку Андерса Ослунда (директор російських і євразійських програм Фонду Карнегі за міжнародний світ) Михайло Фрадков, безсумнівно, є людиною, нездатною проводити самостійну політику. Він просто технічний координатор. Фрадков нічого не досяг за своє життя. Міністерство Зовнішньоекономічних зв’язків було ліквідовано, коли він очолював його. Теж саме відбувалося і з іншими міністерствами, якими він керував. Його призначення в Брюссель було напіввідставкою. Його єдиним достоїнством є те, що він зростом нижче Путіна — повідомляє http://www.washprofile.org
«Краще повний нуль, чим негативна величина», — так оптимістично прокоментував згадану подію один з колишніх високопоставлених співробітників урядового апарату — пише http://www.mk.ru. Путін пообіцяв, що новим главою уряду буде людина-символ, дивлячись на який будь-який росіянин зрозуміє, в якому напрямку країна буде йти найближчі чотири роки. Як у цьому контексті розуміти призначення прем’єром чиновника, чиє ім’я невідоме 90% населення країни? — запитує видання.
Ізраїльська газета Hа'аrеtz (http://www.haaretzdaily.com) першою звернула увагу на те, що батько Михайла Фрадкова — єврей. Ізраїльський політик, депутат кнесету від партії «Мерец» Роман Бронфман вважає, що рішення Путіна призначити прем’єром єврея — це не проста випадковість, а геніальний політичний хід. “Своїм рішенням Путин хоче змусити замовчати тих, хто обвинувачує його в антисемітизмі та переслідуванні олігархів-євреїв”, — вважає Бронфман.
До такого ж висновку прийшли й оглядачі з італійської газети La Stampa (http://www.stampa.it/): “Фрадков — єврей і ніколи цього не ховав. Це повинно заспокоїти тих, хто після виборів у Думу став побоюватися, що Кремль поверне убік націоналізму”.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Путін страхується від бойкоту? Страхується, але не Путін.
Світ:
04030501e.jpg
Найцікавіше, що Фрадков зовсім не є “людиною Путіна”, скоріше навпаки: Путін два рази “ломав” Фрадкову кар’єру. Очевидно, що після нанесення товаришу двох таких образ жодна нормальна людина не пройшла б після цього з п. Фрадковим у розвідку. Путін же зробив його прем’єром — людиною, що буде керувати країною у випадку провалу виборів. Дивно, чи не правда? Перше, що впадає в око — це непотрібність Фрадкова команді Путіна. Проте Путин його призначив прем’єром. Чи міг самостійний президент Росії призначити прем’єром Фрадкова, причому зробити це в самий відповідальний для збереження своєї влади момент? І навіщо йому в такий момент, у російській країні, що болісно відчуває своє приниження, призначати прем’єром людину з єврейським походженням (батько єврей)? А може люди, що попросили Путіна це зробити, так само могли раніше попросити й Єльцина щодо призначення Путіна? А він теж не зміг їм відмовити? — коментує АРІ
На думку Андерса Ослунда (директор російських і євразійських програм Фонду Карнегі за міжнародний світ) Михайло Фрадков, безсумнівно, є людиною, нездатною проводити самостійну політику. Він просто технічний координатор. Фрадков нічого не досяг за своє життя. Міністерство Зовнішньоекономічних зв’язків було ліквідовано, коли він очолював його. Теж саме відбувалося і з іншими міністерствами, якими він керував. Його призначення в Брюссель було напіввідставкою. Його єдиним достоїнством є те, що він зростом нижче Путіна — повідомляє http://www.washprofile.org
«Краще повний нуль, чим негативна величина», — так оптимістично прокоментував згадану подію один з колишніх високопоставлених співробітників урядового апарату — пише http://www.mk.ru. Путін пообіцяв, що новим главою уряду буде людина-символ, дивлячись на який будь-який росіянин зрозуміє, в якому напрямку країна буде йти найближчі чотири роки. Як у цьому контексті розуміти призначення прем’єром чиновника, чиє ім’я невідоме 90% населення країни? — запитує видання.
Ізраїльська газета Hа'аrеtz (http://www.haaretzdaily.com) першою звернула увагу на те, що батько Михайла Фрадкова — єврей. Ізраїльський політик, депутат кнесету від партії «Мерец» Роман Бронфман вважає, що рішення Путіна призначити прем’єром єврея — це не проста випадковість, а геніальний політичний хід. “Своїм рішенням Путин хоче змусити замовчати тих, хто обвинувачує його в антисемітизмі та переслідуванні олігархів-євреїв”, — вважає Бронфман.
До такого ж висновку прийшли й оглядачі з італійської газети La Stampa (http://www.stampa.it/): “Фрадков — єврей і ніколи цього не ховав. Це повинно заспокоїти тих, хто після виборів у Думу став побоюватися, що Кремль поверне убік націоналізму”.
Але чи заспокоїть це Росію?
----------------------------------
В тему:
Чия ж креатура прем’єр Фрадков? Хто керує Путіним?
Гадюче кодло
Чи проіснує Росія до 2005 року?
Етнополітична карта світу XXI століття
Всезагальна дезінтеграція
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта