З приводу цієї події відомий музикознавець Анатолій Калениченко зауважив: “Я не пам’ятаю такого випадку, коли б сольний концерт скрипаля було повністю присвячено українській музиці”.
Наша система музичної освіти все ще трактує українську класичну спадщину як щось малоцінне й другорядне, – розповідає ініціатор події, скрипаль і композитор Кирило Стеценко – і таке упередження ми відчуваємо на концертах більшості вітчизняних музикантів. Моє завдання – втілити велич і розмаїття українського духу через особливу інтерпретацію творів М. Лисенка, М. Березовського та М. Скорика. Слухачі це обов’язково відчують у характері фразування, у тембрах і динаміці виконання. Можливо, саме тоді й здійсниться священне таїнство музики, а в душах людей зарезонує українська історія, фольклор, психологія та генетика...
Іншою ексклюзивною ознакою концерту стане прем’єра Сонати для скрипки й фортеп’яно Кирила Стеценка, яка була написана 16 років тому. Автор вважає, що тільки тепер він починає розуміти її зміст, і тому, як виконавець, вже готовий презентувати цей твір глядачам.
Творчим мотивом, що стимулював створення Сонати була потреба в неформальному діалозі з класиками світової музики XVI-XX століть. Про це свідчить як назва першої частини “Allegretto con ironico” (весело, але з іронією), так і стилістичні загравання з Моцартом, Гайдном, Рамо, Мартіну, Бахом, Шопеном, Шостаковичем, Скориком і, особливо, Прокоф’євим. Вцілому естетику Сонати можна охарактеризувати як “нео-пост-класицистську”. А її філософсько-екзистенційним підґрунтям, як зізнається автор, є мао-цзе-дунівська міфологема про життєві випробовування, як про гру “паперових тигрів”.
Друга частина – “Largamente amoroso” (закохано, пристрасно, ніжно і довго) – не потребує жодних коментарів. А жартівливий фінал (“Scherzo”) асоціюється із, занечищеними ХХ-им століттям, австрійськими лендлерами, українськими веснянками, колядками та сопілковими переграми на тлі мерехтливих карпатських гір. До речі, для вуха витончених шанувальників джазу й рок-музики стануть доступними й елементи цих жанрів.
Рівноправним творчим партнером Кирила Стеценка виступає піаністка Наталія Строчан. А серед сюрпризів концерту – п’єси “На весіллі у селі” та “Шалені коломийки”, а також часткова “засвітка” спільного нового проекту з ударником Олександром Муренком DRUM & BACH.
Концерт відбудеться 21 березня 2004 року (в неділю), у Малому залі Національної музичної академії (консерваторія). Початок о 17.00.
Адреса: вул. Городецького 1-3 (майдан Незалежності), вхід до учбового корпусу. Підніматися ліфтом на 4 поверх, рухатися коридором ліворуч до кінця, повернути ще раз ліворуч, увійти до залу через перші двері справа.
У цій статті ознайомимось з трьома реальними історіями дії надлюдського розуму, розглянемо наш досвід його застосування і сформулюємо три найближчі завдання нашого проекту.
Історія української скрипкової музики в одному концерті
Світ:
04031903s.JPG
Наша система музичної освіти все ще трактує українську класичну спадщину як щось малоцінне й другорядне, – розповідає ініціатор події, скрипаль і композитор Кирило Стеценко – і таке упередження ми відчуваємо на концертах більшості вітчизняних музикантів. Моє завдання – втілити велич і розмаїття українського духу через особливу інтерпретацію творів М. Лисенка, М. Березовського та М. Скорика. Слухачі це обов’язково відчують у характері фразування, у тембрах і динаміці виконання. Можливо, саме тоді й здійсниться священне таїнство музики, а в душах людей зарезонує українська історія, фольклор, психологія та генетика...
Іншою ексклюзивною ознакою концерту стане прем’єра Сонати для скрипки й фортеп’яно Кирила Стеценка, яка була написана 16 років тому. Автор вважає, що тільки тепер він починає розуміти її зміст, і тому, як виконавець, вже готовий презентувати цей твір глядачам.
Творчим мотивом, що стимулював створення Сонати була потреба в неформальному діалозі з класиками світової музики XVI-XX століть. Про це свідчить як назва першої частини “Allegretto con ironico” (весело, але з іронією), так і стилістичні загравання з Моцартом, Гайдном, Рамо, Мартіну, Бахом, Шопеном, Шостаковичем, Скориком і, особливо, Прокоф’євим. Вцілому естетику Сонати можна охарактеризувати як “нео-пост-класицистську”. А її філософсько-екзистенційним підґрунтям, як зізнається автор, є мао-цзе-дунівська міфологема про життєві випробовування, як про гру “паперових тигрів”.
Друга частина – “Largamente amoroso” (закохано, пристрасно, ніжно і довго) – не потребує жодних коментарів. А жартівливий фінал (“Scherzo”) асоціюється із, занечищеними ХХ-им століттям, австрійськими лендлерами, українськими веснянками, колядками та сопілковими переграми на тлі мерехтливих карпатських гір. До речі, для вуха витончених шанувальників джазу й рок-музики стануть доступними й елементи цих жанрів.
Рівноправним творчим партнером Кирила Стеценка виступає піаністка Наталія Строчан. А серед сюрпризів концерту – п’єси “На весіллі у селі” та “Шалені коломийки”, а також часткова “засвітка” спільного нового проекту з ударником Олександром Муренком DRUM & BACH.
Концерт відбудеться 21 березня 2004 року (в неділю), у Малому залі Національної музичної академії (консерваторія). Початок о 17.00.
Адреса: вул. Городецького 1-3 (майдан Незалежності), вхід до учбового корпусу. Підніматися ліфтом на 4 поверх, рухатися коридором ліворуч до кінця, повернути ще раз ліворуч, увійти до залу через перші двері справа.
Скромний фуршет для преси та V.I.P. гарантовано.
Для довідок: тел. 234-7609;
E-mail: [email protected]
----------------------------------------------------
В тему:
Кирило Стеценко. Проходження через вісь хреста
І на камерних концертах кричать: БРАВО!
Спільна медитація Тараса Компаниченка і Кирила Стеценка
Міжнародна благодійна організація “Міжнародний фонд ім. Кирила Стеценка”
Зверніть увагу
Шукачі перлів: надлюдський розум «Народного Оглядача», його практичні прояви та перспективи