У кінотеатрі “Львів” відбулася прем’єра нового художнього фільму режисера Олеся Янчука “Залізна сотня”. Зал кінотеатру був заповнений вщерть. Люди стояли в проходах і під стінами, і все одно усіх охочих потрапити на перегляд не пустили.
Рішення презентувати прем’єру “Залізної сотні” у Львові режисер пояснив тим, що саме Галичина найбільше постраждала у період 20 - 40-х років минулого століття. Тому галичани як ніхто заслужили право бути першими глядачами нового фільму про перебіг трагічних подій повоєнної України, зокрема про героїчну боротьбу воїнів Української повстанської армії.
“Залізну сотню” зняли за книгою Юрія Борця “У вирі боротьби”. Усі персонажі - історичні особи. Як і попередня кінострічка Олеся Янчука - “Нескорений”, ця картина пронизана почуттям глибокого патріотизму.
...Рішенням Ялтинської конференції частина земель, які завжди належали Україні, було передано Польщі. Про виселення корінного населення з обжитих земель, про свавілля польської влади і про опір, який чинили їй воїни УПА, розповідає фільм “Залізна сотня”.
Сотня Михайла Громенка (актор Микола Боклан) веде нерівну боротьбу за рідні землі, але змушена врешті-решт перебратися до Німеччини. На прем’єрі були присутні сестра сотенного Громенка і його племінник.
У фільмі задіяно і багато акторів Львівського національного драматичного театру ім. М. Заньковецької. У ролі капелана Кадила знявся заслужений артист України Тарас Жирко, у ролі лікаря - заслужений артист України Ярослав Мука, роль майора НКВС зіграв Ярослав Кіргач.
- Я познайомився з Юрієм Борцем на прем’єрі свого фільму “Нескорений” у Сіднеї, - розповідав Олесь Янчук кореспонденту “ВЗ”. - Він дав мені на зйомки “Залізної сотні” 500 тисяч доларів. Бачив усі мої попередні фільми і тому запропонував зняти цей. Це надзвичайний вчинок, бо віддати комусь таку суму мало хто б погодився. У нас, в Україні, на кожну гривню треба було б оформляти по двадцять паперів, отже, по допомогу до держави я навіть не звертався. Щоправда, мені допомогло, зокрема, Міністерство оборони країни, яке виділило для зйомок у масових сценах на два місяці понад сто вояків та триста стволів зброї. Ми знімали два місяці на військовій базі у Тисовці, потім на Івано-Франківщині - на скелях Довбуша - і кілька днів у павільйоні на Київській кіностудії ім. О. Довженка. За законом, якщо ви знімаєте військовий фільм, маєте щовечора віддавати зброю міліції під охорону, а вранці знову забирати для зйомок. Але з огляду на те, що ми жили на території військової бази, обійшлося без формальностей. Там же жили і наші вояки. Працювали, наче під замком. До найближчої дороги Ужгород-Львів було 15 км. Дисципліна була залізна. У Львові “Залізна сотня” з’явиться у кінопрокаті у вересні. А Київ побачить її прем’єру 24 серпня.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
«Залізна сотня» у Львові
Світ:
04040503s.JPG
“Залізну сотню” зняли за книгою Юрія Борця “У вирі боротьби”. Усі персонажі - історичні особи. Як і попередня кінострічка Олеся Янчука - “Нескорений”, ця картина пронизана почуттям глибокого патріотизму.
...Рішенням Ялтинської конференції частина земель, які завжди належали Україні, було передано Польщі. Про виселення корінного населення з обжитих земель, про свавілля польської влади і про опір, який чинили їй воїни УПА, розповідає фільм “Залізна сотня”.
Сотня Михайла Громенка (актор Микола Боклан) веде нерівну боротьбу за рідні землі, але змушена врешті-решт перебратися до Німеччини. На прем’єрі були присутні сестра сотенного Громенка і його племінник.
У фільмі задіяно і багато акторів Львівського національного драматичного театру ім. М. Заньковецької. У ролі капелана Кадила знявся заслужений артист України Тарас Жирко, у ролі лікаря - заслужений артист України Ярослав Мука, роль майора НКВС зіграв Ярослав Кіргач.
- Я познайомився з Юрієм Борцем на прем’єрі свого фільму “Нескорений” у Сіднеї, - розповідав Олесь Янчук кореспонденту “ВЗ”. - Він дав мені на зйомки “Залізної сотні” 500 тисяч доларів. Бачив усі мої попередні фільми і тому запропонував зняти цей. Це надзвичайний вчинок, бо віддати комусь таку суму мало хто б погодився. У нас, в Україні, на кожну гривню треба було б оформляти по двадцять паперів, отже, по допомогу до держави я навіть не звертався. Щоправда, мені допомогло, зокрема, Міністерство оборони країни, яке виділило для зйомок у масових сценах на два місяці понад сто вояків та триста стволів зброї. Ми знімали два місяці на військовій базі у Тисовці, потім на Івано-Франківщині - на скелях Довбуша - і кілька днів у павільйоні на Київській кіностудії ім. О. Довженка. За законом, якщо ви знімаєте військовий фільм, маєте щовечора віддавати зброю міліції під охорону, а вранці знову забирати для зйомок. Але з огляду на те, що ми жили на території військової бази, обійшлося без формальностей. Там же жили і наші вояки. Працювали, наче під замком. До найближчої дороги Ужгород-Львів було 15 км. Дисципліна була залізна. У Львові “Залізна сотня” з’явиться у кінопрокаті у вересні. А Київ побачить її прем’єру 24 серпня.
----------------------------------------------------
В тему:
“Залізна сотня”
Василь Кук: “На боротьбу була здатна лише молодь”
Новий сайт про ОУН-УПА
Панахида на могилі жертв масового вбивства в Малковичах біля Перемишля
Пам'ять про епоху боротьби
Знаменну дату відзначено у Києві
Пам'ятник патріотам
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта