А відбувається — що? Я називаю це труднощами народження. У надрах старого віджилого світу, який з усіх сил чіпляється за звичну систему, що тріщить усіма швами, — народжується новий. Його представники сьогодні ще не в більшості — але не в цифрах річ. Річ у фіксації самого явища.
Ці люди уже якісно інші, бо відторгли від себе світогляд, при якому з кількох зол обирають найменше. Ці люди – то ми, які не приймаємо жодного із зол. Ці “ми” не радіємо нібито перемозі нібито демократичних сил, бо розуміємо: не тільки міхи старі, але й вино також. І від того, що його перебовтають, смак іншим не стане. Ми розуміємо також, що попри зміну конфігурації влади для людей фактично не змінюється нічого — люди як були позбавлені можливості впливати на владу, контролювати її, так і…
Але тут я кажу собі: “Стоп!” І відмічаю: люди все-таки змінилися! То з однієї причини, то з їх сукупності там і тут виникають ніби стихійні громади “за інтересами”, які беруться відстоювати свої права (хтось захищає свій двір від самовільної забудови, хтось відбиває міський парк від ласих зазіхальників від бізнесу, хтось кулаками відбиває рейдерські атаки) – і в них виходить! Значить ми можемо, коли хочемо, не чекаючи блага від “доброї” влади, самі бути собі владою, все чіткіше усвідомлюючи: якщо не я – то хто ж тоді?
Дехто, не дуже вірячи в грядущі райдужні зміни з перестановкою кадрів на верхівці влади, каже: потрібно зібрати інтелектуальну й духовну еліту країни й створити мозковий центр по виводу країни з руїни. Думка перспективна. Але життя, саме по собі вже налаштоване на еволюційний рух, показує, що навіть і збирати спеціально нікого не треба! Люди самі збираються – по принципу “подібне притягується подібним”.
Близький приклад. Ось уже кілька років поспіль проводиться раз на півроку науково-практична конференція “Буття українців”, яка, скажу без перебільшення, збирає найпередовіше, наймудріше й найдуховніше з усіх куточків України. Люди привозять на ці конференції — а їх було вже п’ять — прекрасні ідеї, а також плоди своєї практичної, наукової й духовної праці і мають нагоду презентувати свій набуток перед зібранням громади однодумців.
Хтось може закинути, що в процентному відношенні щодо загалу країни таких людей небагато і вони практично не впливають ні на велику політику, ні на загальний плин соціального життя… Але то лиш на поверховий погляд. Бо для випічки хліба завжди має бути закваска, яка дасть ріст масі тіста. Від якості закваски залежить, наскільки добре зійде тісто і яким буде смак хліба. І моя думка, що громада, яка збирається — як от на таких конференціях — і є зразком такої закваски. Бо ці люди реально працюють — думкою, словом і практичною дією.
І на сьогоднішній день матеріально-духовним продуктом сукупної праці громади “Буття українців” став розроблений і надрукований проект Нової Конституції України. Конституції не для дрібки вибраної касти, а Закону справді українського — для народу України. І це — лиш початкові кроки, проба власних сил, але водночас і усвідомлення — ми, громада, є сила! Коли ми свідомо єдині, коли ми духовно разом — то нас справді багато.
Процес нашого народження – народження етносу нових людей нової України – праця не одного дня. Але еволюційний механізм запущено – і поступ уже не зупинити.
Я кажу собі: “Радуйся! Бо живеш в час Великого Оновлення, Великого Переходу.” Адже нам лиш здається, що все діється в сповільненому темпі. Читаючи про події нашого сьогодення в підручниках з історії України через якусь сотню років діти Духовної України будуть дивуватися, як напрочуд швидко сталося переродження їхньої держави…
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
РАдій, або Свідоме творення нового етносу
Світ:
07100101e.jpg
Ці люди уже якісно інші, бо відторгли від себе світогляд, при якому з кількох зол обирають найменше. Ці люди – то ми, які не приймаємо жодного із зол. Ці “ми” не радіємо нібито перемозі нібито демократичних сил, бо розуміємо: не тільки міхи старі, але й вино також. І від того, що його перебовтають, смак іншим не стане. Ми розуміємо також, що попри зміну конфігурації влади для людей фактично не змінюється нічого — люди як були позбавлені можливості впливати на владу, контролювати її, так і…
Але тут я кажу собі: “Стоп!” І відмічаю: люди все-таки змінилися! То з однієї причини, то з їх сукупності там і тут виникають ніби стихійні громади “за інтересами”, які беруться відстоювати свої права (хтось захищає свій двір від самовільної забудови, хтось відбиває міський парк від ласих зазіхальників від бізнесу, хтось кулаками відбиває рейдерські атаки) – і в них виходить! Значить ми можемо, коли хочемо, не чекаючи блага від “доброї” влади, самі бути собі владою, все чіткіше усвідомлюючи: якщо не я – то хто ж тоді?
Дехто, не дуже вірячи в грядущі райдужні зміни з перестановкою кадрів на верхівці влади, каже: потрібно зібрати інтелектуальну й духовну еліту країни й створити мозковий центр по виводу країни з руїни. Думка перспективна. Але життя, саме по собі вже налаштоване на еволюційний рух, показує, що навіть і збирати спеціально нікого не треба! Люди самі збираються – по принципу “подібне притягується подібним”.
Близький приклад. Ось уже кілька років поспіль проводиться раз на півроку науково-практична конференція “Буття українців”, яка, скажу без перебільшення, збирає найпередовіше, наймудріше й найдуховніше з усіх куточків України. Люди привозять на ці конференції — а їх було вже п’ять — прекрасні ідеї, а також плоди своєї практичної, наукової й духовної праці і мають нагоду презентувати свій набуток перед зібранням громади однодумців.
Хтось може закинути, що в процентному відношенні щодо загалу країни таких людей небагато і вони практично не впливають ні на велику політику, ні на загальний плин соціального життя… Але то лиш на поверховий погляд. Бо для випічки хліба завжди має бути закваска, яка дасть ріст масі тіста. Від якості закваски залежить, наскільки добре зійде тісто і яким буде смак хліба. І моя думка, що громада, яка збирається — як от на таких конференціях — і є зразком такої закваски. Бо ці люди реально працюють — думкою, словом і практичною дією.
І на сьогоднішній день матеріально-духовним продуктом сукупної праці громади “Буття українців” став розроблений і надрукований проект Нової Конституції України. Конституції не для дрібки вибраної касти, а Закону справді українського — для народу України. І це — лиш початкові кроки, проба власних сил, але водночас і усвідомлення — ми, громада, є сила! Коли ми свідомо єдині, коли ми духовно разом — то нас справді багато.
Процес нашого народження – народження етносу нових людей нової України – праця не одного дня. Але еволюційний механізм запущено – і поступ уже не зупинити.
Я кажу собі: “Радуйся! Бо живеш в час Великого Оновлення, Великого Переходу.” Адже нам лиш здається, що все діється в сповільненому темпі. Читаючи про події нашого сьогодення в підручниках з історії України через якусь сотню років діти Духовної України будуть дивуватися, як напрочуд швидко сталося переродження їхньої держави…
Наталка Артанія Кобза
1 жовтня 2007 р.
-------------------------------------
В тему:
Банкрути
Селекція бойкотом
Перезаснування держави
Новий Суспільний Договір
Нова Угода партії снайперів
Поезія Наталки Артанії Кобзи:
Люби Україну!
З неба падав сьогодні не дощ
Славень рідній мові
Золотий світанок України
Серіал довжиною в людський терпець
Тест на власну істину
Трипільське послання
Серіал голих королів чи Спільна Дія
Пізнай свої глибини
В духа височінь піднімаймося!
Країна Сонця
МАГА СИЛИ
МОЛИТВА МАТЕРІ СВІТУ
ЄДНАННЯ З БОГОМ. Триптих
Світом заграймо!
Живи граючи, твори дерзаючи!
Крила Берегині
КолоСвіт Любові-2
КолоСвіт Любові
Дар щастя
Хліб Земний і Небесний
Ода маленькій жінці
Сонячні ритми – ІІ
Сонячні ритми часу Відродження
Метанойя Переходу
Сонячна молитва
Час на Відродження
Ода вдячності
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта