В народі побутує сучасна приказка, що один Олег Скрипка здатен замінити ціле Міністерство культури.
Воно й не дивно, якщо зважити на те, скільки акцій, фестивалів та концертів проводить лідер гурту «ВВ», і, що дивовижно – на суто альтруїстично-патріотичних засадах. Останній проект гурту з нагоди свого двадцятиріччя – фотовиставка «Були деньки», яка впродовж дев’яти днів (10-19 листопада) проходила у приміщенні «Bereznitsky Gallery» на Андріївському узвозі. Виставка привела в екстаз не одного прихильника, демонструючи, мов у зрізі, усі етапи історії гурту. Однак цього організатором виявилося замало, тож Олег Скрипка приготував до виставки масну творчу начинку, відзначивши кожен вечір якоюсь культурною подією: автограф-сесією, майстер-класом, лотереєю чи виступом. Закінчити роботу експозиції треба було гарно та феєрично, тож очікуваним апогеєм виставки став фінальний акустичний концерт «ВВ» - така собі добряча, яскрава крапка.
У приміщенні було душно. Затаївши не виказану злість на долю, яка допустила такий чудовий концерт у такій невеликій галереї, публіка розділилася на два приблизно однакові табори: тих щасливців, що мали квитки, і тих нещасних, що не мали, але дуже хотіли б мати. А квитки прихильники розмели вщент ще напередодні, заплативши навіть за стоячі місця, які гарантували присутність в приміщенні, але зовсім не гарантували можливість побачити дійство. Ті, хто не встиг, з надією юрмилися біля прозорих дверей галереї, мнучи в руках потріпані гривні – знавці казали, що організатори часто відступалися від строгих правил, і впускали безбілетних всередину «за двадцятку».
А в галереї яблуку не було куди впасти від натовпу. Як не дивно, атмосфера при цьому була святковою - люди усміхалися, обмінювалися поглядами, і закликали музикантів оплесками. Зрештою, з’явилися герої цього вечора, щоправда, у дещо скороченому варіанті – басист Піпа поїхав на гастролі із гуртом «Борщ», тож «ВВ» виступали без нього.
А Олег кланявся та сяяв. Публіка любила Скрипку, Скрипка любив Скрипку, тож всі були вдоволені та тремтіли в передчутті довгоочікуваного щастя. Привітавшись, Олег сказав, що так, як концерт акустичний, то грати «ВВ» буде пісні ліричні – сумні і про любов. Публіка схвально загула «А-а-а!». «Цей концерт унікальний, бо ніхто в світі ще не чув «ВВ» у версії тріо» - відрапортував Скрипка. «А-а-а!» - погодилася публіка. «Що ж вам заграти?» - люб’язно поцікавився Олег і, ще раз попередивши про те, що гратиме сумні пісні, вшкварив такої швидкої танцювальної музики, що слухачі одразу затупцювали та заходилися аплодувати. В тому місці, де мали початися слова, замість Скрипки заспівали прихильники таким зладженим хором, що вокалісту можна було спокійно відпочивати на стільчику до самого кінця концерту.
Взявши на самому початку панібратську ноту, Скрипка не полишив її впродовж виступу: виконував пісні на замовлення – навіть ті, які він «не пам’ятав, бо не репетирував», читав записки із запитаннями від залу, на які умудрявся не відповісти так, що всі лишалися вдоволені, говорив «за жизнь».
Відсутність Піпи не позначилася на якості та запальності музики «ВВ», хлопці грали так заповзято і з душею, що, здавалося, не така то вже й велика різниця – рок-концерт на великій сцені, чи акустичний виступ у затишній галереї. Гра «ВВ» сприймалася на одному диханні, радісно і з танцями, люди ставали на стільці і махали руками, а дехто навіть видерся мало не під стелю, немислимим чином повиснувши на перилах, що огороджували другий поверх.
Коли ж у Скрипки запитали, коли «ВВ» порадує не лише новим альбомом, а й новими піснями у тому самому альбомі, незмінний вокаліст «Воплів» з достоїнством відповів: «Ми своє вже відписали. Де ви бачили старі гурти, які б писали нові пісні? У «AC/DC» хіба є нові пісні? Чи у «Nazareth”?»
Попри нестямну задуху та тісняву у приміщенні, натовп вимагав продовження шоу. Скрипку викликали на біс тричі, і він незмінно виходив – як завжди з чудовою якістю музики та чудовою якістю виконання. Стара приказка про Скрипку мала б набути і розширеної версії: Один Скрипка може замінити собою не лише Міністерство культури, а ще й оркестр і дискотеку.
В Києві футболки гурту “Воплі Відоплясова” (білі, жовті та червоні), а також футболки фестивалю “Країна мрій” можна придбати у крамниці “Рідна мода”. Можна також замовити поштою (післяплатою) за адресою [email protected]. Поспішайте, бо закінчуються
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
«ВВ» у версії тріо влаштували у галереї танці
Світ:
У приміщенні було душно. Затаївши не виказану злість на долю, яка допустила такий чудовий концерт у такій невеликій галереї, публіка розділилася на два приблизно однакові табори: тих щасливців, що мали квитки, і тих нещасних, що не мали, але дуже хотіли б мати. А квитки прихильники розмели вщент ще напередодні, заплативши навіть за стоячі місця, які гарантували присутність в приміщенні, але зовсім не гарантували можливість побачити дійство. Ті, хто не встиг, з надією юрмилися біля прозорих дверей галереї, мнучи в руках потріпані гривні – знавці казали, що організатори часто відступалися від строгих правил, і впускали безбілетних всередину «за двадцятку».
А в галереї яблуку не було куди впасти від натовпу. Як не дивно, атмосфера при цьому була святковою - люди усміхалися, обмінювалися поглядами, і закликали музикантів оплесками. Зрештою, з’явилися герої цього вечора, щоправда, у дещо скороченому варіанті – басист Піпа поїхав на гастролі із гуртом «Борщ», тож «ВВ» виступали без нього.
А Олег кланявся та сяяв. Публіка любила Скрипку, Скрипка любив Скрипку, тож всі були вдоволені та тремтіли в передчутті довгоочікуваного щастя. Привітавшись, Олег сказав, що так, як концерт акустичний, то грати «ВВ» буде пісні ліричні – сумні і про любов. Публіка схвально загула «А-а-а!». «Цей концерт унікальний, бо ніхто в світі ще не чув «ВВ» у версії тріо» - відрапортував Скрипка. «А-а-а!» - погодилася публіка. «Що ж вам заграти?» - люб’язно поцікавився Олег і, ще раз попередивши про те, що гратиме сумні пісні, вшкварив такої швидкої танцювальної музики, що слухачі одразу затупцювали та заходилися аплодувати. В тому місці, де мали початися слова, замість Скрипки заспівали прихильники таким зладженим хором, що вокалісту можна було спокійно відпочивати на стільчику до самого кінця концерту.
Взявши на самому початку панібратську ноту, Скрипка не полишив її впродовж виступу: виконував пісні на замовлення – навіть ті, які він «не пам’ятав, бо не репетирував», читав записки із запитаннями від залу, на які умудрявся не відповісти так, що всі лишалися вдоволені, говорив «за жизнь».
Відсутність Піпи не позначилася на якості та запальності музики «ВВ», хлопці грали так заповзято і з душею, що, здавалося, не така то вже й велика різниця – рок-концерт на великій сцені, чи акустичний виступ у затишній галереї. Гра «ВВ» сприймалася на одному диханні, радісно і з танцями, люди ставали на стільці і махали руками, а дехто навіть видерся мало не під стелю, немислимим чином повиснувши на перилах, що огороджували другий поверх.
Коли ж у Скрипки запитали, коли «ВВ» порадує не лише новим альбомом, а й новими піснями у тому самому альбомі, незмінний вокаліст «Воплів» з достоїнством відповів: «Ми своє вже відписали. Де ви бачили старі гурти, які б писали нові пісні? У «AC/DC» хіба є нові пісні? Чи у «Nazareth”?»
Попри нестямну задуху та тісняву у приміщенні, натовп вимагав продовження шоу. Скрипку викликали на біс тричі, і він незмінно виходив – як завжди з чудовою якістю музики та чудовою якістю виконання. Стара приказка про Скрипку мала б набути і розширеної версії: Один Скрипка може замінити собою не лише Міністерство культури, а ще й оркестр і дискотеку.
----------------------------------------------------
Між іншим...:
В Києві футболки гурту “Воплі Відоплясова” (білі, жовті та червоні), а також футболки фестивалю “Країна мрій” можна придбати у крамниці “Рідна мода”. Можна також замовити поштою (післяплатою) за адресою [email protected]. Поспішайте, бо закінчуються
В тему:
“ВВ” двадцять років потому...
Психологічний трепетняк від "ВВ"
Про короткий метр, Скрипку, і призи
“Vоплі” змінили .com на патріотичне .com.ua
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта