- Сьогодні Україна знаходиться в край важкому економічному і політичному становищі. Який ви бачите з нього вихід?
- Протягом останніх 4-х років ми спостерігаємо тектонічні, глобальні зсуви, які відбуваються не тільки в Україні, а в цілому Світі – в масштабах цивілізації. Цивілізація змінюється, проходить через кризи, але розвивається. Україна лишається обабіч цивілізації незважаючи на те, що розташована в центрі Європи.
Ані економічна, ані владна еліта не відповідає тим вимогам , які стоять перед державою. І для того прийшли нові рухи, необхідна докорінна зміна тих людей, які перебувають при владі. Саме тому ми висунули радикальне гасло «ГЕТЬ УСІХ!» Ми говоримо про народних депутатів України, президентів, міністрів, керівників судів та прокуратури, які займали ці посади протягом останніх 10 років.
Гасло наше не є оригінальним. Цим шляхом йдуть багато держав, які хочуть змінити власну долю. Яким чином ми хочемо досягти цього? Що власне стоїть за цими словами? За цим гаслом стоїть абсолютно чітка мета. Ми хочемо, щоби за кілька наступних місяців населення України переконалося, що тільки усунувши всю владну еліту, тільки привівши до влади нових людей дійсно можна змінити ситуацію на краще. Хто ці люди – це ті, які не перебувають при владі й не обтяжені жодними корупційними або злочинними схемами.
Найгірший варіант для України – це вибори у існуючій системі. Найкращий – до виборів змінити політичну систему.
Наші вимоги до тих, хто прийде до влади такі:
Перше: Персональна відповідальність. Багато хто про це говорить – ми пропонуємо конкретний механізм. Громадянин, який заступає на посаду президента, нардепа, міністра згідно законодавчих норм, які ми пропонуємо, нестиме персональну відповідальність за свої дії. Перебуває на посаді президента, минає чотири роки, - як змінився добробут? Критерієм є кількість населення, розвиток економіки, тривалість життя, валовий внутрішній продукт, рівень здоров’я населення. Якщо ситуація погіршилась – президент має сісти, наприклад, на 10 років в тюрму. Якщо чиновник завдав економічних збитків державі – має сісти. Потрібно тимчасово ввести в Україні смертну кару за важкі економічні злочини проти держави й народу і, звичайно, за важкі карні злочини. Тимчасово, наприклад, на 10 років.
- Як може реалізовуватися принцип персональної відповідальності, коли владні повноваження розподілені й депутати скидають відповідальність на Кабмін, Кабмін – на Президента, а Президент знову на депутатів. Хтось має відповідати за все?
- З одного боку, треба подякувати засобам масової інформації, які переконали нас у тому, що наша влада є один великий злочинець. Партія Регіонів виступає й каже – Ющенко злочинець. Виступає Тимошенко: „ПР – злочинці”. Литвин показує – „ось вони злочинці”. Потім Симоненко каже: «Злочинці вони». І тут з’являється ще якась група з НСНУ і каже «Комуністи - злочинці і довели нас усіх». Зверніть увагу, ніхто нічого не заперечує. Тобто сучасна політична еліта нам сама сказала, що вона є злочинною, що вона не має права на життя. Ніхто нічого не заперечує й не подає до суду. Ми сидимо в цьому театрі і спостерігаємо. Виявляється, сьогодні Парламентом бігає 450 щурів, ще якась кількість бігає Секретаріатом президента і Кабміном. Вони розгризають нашу власність. Наше завдання – зробити їм пастку.
- Як спостерігати за чиновниками?
- Сьогодні багато хто говорить про зняття недоторканності з депутатів. Насправді достатньо, щоб вони заповнювали декларацію не лише про доходи, але й про видатки. Свої та своєї родини. Обов’язково. Ми говоримо про прозорість, про загальний реєстр підприємств та їхніх власників.
Що ми робитимемо з тими, хто, виявляється, просидів два чи три терміни у ВР, ніколи не займався бізнесом і раптом має величезні статки. Вважаю, що в новій конституції треба ввести такий термін – „ганебна власність”. Це власність, яка отримана незаконно. Незаконно привласнена власність вона має бути повернута державі.
Але для більшості заможних громадян, представників бізнесу, статки яких перевищують, умовно, 10 млн. гривень, ми хочемо запропонувати, щоб вони допомогли державі і 10% (це православна десятина) повернули у бюджет. Я готовий віддати 10 відсотків свого статку в бюджет України, якщо так само зроблять усі.
- Тобто така собі разова фінансова амністія?
- Саме так. Але якщо ця людина є колишнім депутатом чи великим чиновником, він має ще й 10 років не брати участі у владі.
Друге: Ми вважаємо, що перш ніж перейти до економічних реформ в Україні необхідно провести інвентаризацію. Ми повинні зрозуміти що, кому і яким чином належить в Україні. Що є в тій або іншій галузі промисловості, в тому або іншому регіоні. Це стосується в першу чергу промислових потужностей та землі. Ви пам’ятаєте, що 22 січня Віктор Андрійович став президентом, прийнявши присягу, а вже через декілька місяців він купував собі землю (я бачив ці документи), там 0,5 га., 0, 9 га., в тих же Безрадичах. В той час, коли все це купувалося, одна сотка коштувала щонайменше 4 тис. доларів, ми повинні за це знати. Ми повинні знати, чим володіє пан Губський, пані Тимошенко. Ми хочемо, наприклад, знати скільки Петро Порошенко має землі у Вінницькій області. Скільки підприємств та Облгазів має Фірташ. Тоді ми зможемо зрозуміти, яким чином розвиватиметься та або інша галузь, хто її реально контролює. І тоді вже розмовляти і з великим бізнесом, і з підприємцями про подальші плани інвестицій й розвитку економіки. Якщо хтось має десятки гектарів землі і вони не експлуатуються належним чином, ми маємо або створити умови, щоб вони почали експлуатуватися, або передати їх більш ефективному власнику.
Третє: В умовах кризи ми повинні повернутися до міжгалузевого балансу. Це надзвичайно важливо але й складно. Ми повинні знати, скільки нам потрібно зерна, сталі, енергії. Як це все має бути взаємопов’язане для того, щоб вірно оцінити надходження до бюджету, щоб далі забезпечити пенсіонерів, вчителів, лікарів, всіх, хто цього потребує необхідними бюджетними видатками. Безумовно, армію та силові структури, що забезпечують порядок у державі.
Тільки після цих попередніх кроків ми можемо говорити про реальний розвиток економіки.
Четверте: Ми маємо приділити сьогодні надзвичайну увагу місцевому самоврядуванню і ми вважаємо, що сьогодні мери міст – це найбільш легітимний елемент влади. Тому що мери обрані безпосередньо народом і вони безпосередньо відповідають за стан в тому чи іншому місті. У нас понад 70% населення живе в містах. І тому слід говорити про перегляд бюджетної політики. Щоб в регіоні залишалося до 50% бюджету (в т.ч. ПДВ), а все інше йшло до центрального бюджету. Хоча б 50 на 50. У нас ще багато пропозицій щодо місцевого самоврядування.
Ми вважаємо за необхідне докорінну зміну Конституції. Вважаю, що Україна має стати країно з сильною президентською владою та двопалатним парламентом. Думаю, ми прийдемо до зміни політико-територіального устрою країни. Думаю, що будуть ліквідовані районні та обласні адміністрації. Буде декілька регіонів і місто-округ. Місто не може нормально розвиватися, якщо його тисне район. Керівник міста та міська влада має розповсюджувати свої повноваження на весь прилеглий район.
Що це дає. По-перше, зменшення депутатського корпусу. Ми маємо сьогодні в країні чиновників та депутатів близько 240 тисяч. Це абсурд. Навіщо нам годувати стільки дармоїдів, які тільки й роблять, що крадуть з державного бюджету. Ми їх скорочуємо. По-друге: маємо проблему винесення підприємств за межі міст. Є ряд екологічних програм, проблема розширення міст, побудови очисних споруд. Моментально виникає конфлікт власності, конфлікт інтересів. Повинен бути один господар. І цей господар повинен конкретно відповідати за свою ділянку.
Слід говорити про розвиток малих міст. Розвиток інфраструктури, сільського господарства. Одвічний конфлікт „район-місто” призводить до замороження будь-яких інноваційних проектів в регіонах. Тому необхідна політико-територіальна реформа.
Я навів лише загальні обриси, але в нас є детально пророблена програма.
Ми вважаємо, що на місцях повинен діяти виключно мажоритарний принцип. Громадяни повинні знати, кого обирають. Ми переконані, громадяни повинні мати змогу провести референдум. Довіри або недовіри, або імпічменту міському голові. Ми його обираємо, наділяємо надзвичайно великими повноваженнями, але якщо погіршується ситуація в місті, 25% громадян самостійно можуть зібрали і провести цей референдум з його зміщення. Рішення має бути обов’язковим до виконання.
Ми виступаємо за демократію на місцях і за диктатуру для влади
Саме тому ми говоримо, що на найближчі кілька років нам потрібен авторитарний режим, сильна рука, яка б могла навести порядок в країні. На цей період кризи. Інакше порядку не буде.
Наступна, надзвичайно важлива складова соціального управління держави є, безумовно, кадрова політика. Вважаємо, що державні чиновники, які досягли віку 55 років мають піти на пенсію. Ми маємо дати дорогу молодим людям, які могли би прийти в державний апарат управління і ефективно керувати. Це стосується практично всіх галузей державного управління і на місцях, і в центрі регіонів.
Ми повинні дати чітку перспективу студенту, що закінчує ВУЗ, де він завтра працюватиме. Ми повинні дати чітку гарантію працівнику, що працюючи за період свого життя він зможе придбати квартиру або будинок, забезпечити своїм дітям освіту.
Сьогодні більшість українців живуть або на межі, або навіть за межею бідності. Згідно документів ООН для Центрально-Східної Європи межа бідності складає 4 долари на день. Тобто, якщо українець заробляє менше 120 доларів на місяць, він перебуває за межею бідності. А мінімальна заробітна плата, споживчий кошик та прожитковий мінімум складають 550 гривень. 120 доларів за сьогоднішнім курсом це вже біля тисячі гривень. Тобто, держава в особі президента, парламенту й уряду не забезпечує величезній кількості населення їхніх конституційних прав. Забирається наше основне право – на життя. Воно не виконується. Коли влада не може забезпечити нам навіть межу бідності, ми починаємо красти один в одного, в сусіда, в держави, не платити податки. Влада змушує нас бути злочинцями.
Ми навіть не говоримо про все інше – газ, армію, економіку. Ми з вами не маємо головного – права на життя. Або ми змиримось з тим, що ми не маємо цього права, або не має права на життя така влада. «Геть усіх, хто перебуває при владі!»
Ми знаємо що робити. Ми готуємо людей. Детально проробляємо політичну, податкову, адміністративну, економічну реформи. Глибоко відпрацьовуємо питання медицини. Але для того, щоб усе це здійснити, ми маємо змусити нинішню владу піти без права на повернення. Саме тому «ГЕТЬ УСІХ!»
- Хто має контролювати чиновників?
- Власне, громадяни. Одним із основних принципів майбутньої діяльності і державного апарату, і судової системи, і питань фінансової діяльності – це прозорість, відкритість інформації та доступність. Наприклад, сьогодні ми не можемо дізнатися навіть бюджет Міністерства охорони здоров‘я. Ми можемо прочитати, що він загалом складає 34 мільярди гривень, але нам потрібно знати, як він постатейно розписаний, ми повинні знати, хто відповідає за ту чи іншу статтю тому що, коли ми почнемо все детально розглядати, то зрозуміємо що з 34 мільярдів як мінімум 50% використовується неефективно. Хто має відповідати? Має відповідати міністр охорони здоров’я. Сьогодні відповідальності немає і ми з телевізора тільки й чуємо: А тут у нас така ситуація, а тут іще гірша.
Те саме стосується газових контрактів. Одні говорять, що вони погані, а всі інші – що вони секретні. Якщо вони вже є в Інтернеті, то хтось має за це відповідати. Але інше питання: Чому вони секретні? Це стосується національного бюджету, національного багатства і життя кожного з нас.
Основні питання найближчих років, що стануть перед новою політичною елітою - життєзабезпечення, безпека і власне саме існування держави.
- Наскільки реалізація принципу прозорості посуне принцип невтручання в приватне життя?
- Нікого не цікавить, хто і за скільки купив собі труси чи туфлі. Але питання нерухомості, і особливо якщо це стосується перших осіб держави ми повинні знати. Якщо президент прийшов голий і босий на свою посаду, з одним візком, а виходить з мільярдним статком? Що це? Заробітна плата? Чи подарунки? Пан Яценюк вирішив зібрати свій виборчий фонд через СМС, і хлопчик з Чернівців Фірташ надіслав йому декілька мільйонів доларів? Це повинно бути відкрито. Ми повинні знати, з якими статками президент прийшов на посаду, і з якими пішов. Для того й публікується декларація на податки. Якщо населення не контролюватиме владу, збагачення останніх не матиме меж.
Слід створити національний депозитарій власників. Сьогодні ми бачимо, що ніхто не може розібратися, хто є власником Росукренерго, тільки зараз ми дізналися що там є відомі в Україні люди. Але ж є ще десятки таких компаній, які теж зареєстровані в Україні і потім виявляється, що цю компанію заснував хтось зареєстрований в офшорі, а в тому офшорі є ще якась компанія…
Що ми маємо сьогодні. Кожен чиновник накупив собі по 10 квартир і чекає, коли вони подорожчають. І ніхто не знає хто є власником. Треба зробити ревізію, інвентаризацію. Ми бачимо: стоїть будинок вже протягом 5 років і не заселяється ніхто – на вулицях у нас купа лікарів, вчителів без квартир.
- Людина, яка купила віллу чи завод, має задекларувати не тільки його, а й кошти на які вона його придбала і таким чином ми уникаємо практики підставних осіб і змусимо реєструватися реальних власників?
- Так, але це має відбуватися лише тоді, коли прийде нова влада, якщо вона матиме відповідний кредит довіри. Якщо зробити це при нинішній владі, це закінчиться тим, що прийдуть рейдери або податкова, або хтось зробить наїзд, в одного власність заберуть, іншому передадуть і все залишиться так як є.
І верхи, і низи мають сьогодні зрозуміти: або ми житимемо в рамках цієї держави, або її як такої не буде, тому що зовнішніх загроз не менше ніж внутрішніх, і зовнішні з кожним днем стають все сильніші а владна вертикаль в Україні дедалі слабшає. Чим млявіше населення реагуватиме на знищення власних дітей, і активніше захищатиме пацюків, тим гірші наші перспективи.
Світова тенденція говорить про більш сильне державне управління. Більш сильне управління або втручання в ринкову економіку, в питаннях обігу грошей. Наприклад, сьогодні весь Світ обговорює фіксований курс долара. Світ обговорює сьогодні глобальне банкрутство, тому що надруковано надзвичайно багато доларів і ця бульбашка має колись розірватися.
- Коли ми кажемо, що змінюємо політичну еліту, ми пам‘ятаємо, що насправді ті або інші депутати - це ставленики так званих «сірих кардиналів», власників заводів і шахт. Чи можемо ми бути певні що нова еліта, нові депутати не підпадуть під вплив цих «сірих кардиналів»?
- Ми говоримо сьогодні про фінансову, бізнесову і промислову еліту країни. Яка б вона не була ця еліта, вона утворилася на теренах України. Вони мають власність, надають десятки, сотні, а то й тисячі робочих місць. І люди, які надають ці місця і утримують цих депутатів, які прийшли до влади і Президента, якого вони поставили і Прем’єра, є неефективними менеджерами. Адже будь-який олігарх має розуміти, що їх треба змінити. Український бізнесмен не повинен бути злодієм. Він повинен пишатися тим, що він є громадянин України. Але для того щоб повернути довіру народу, якщо маєш тіньовий капітал, - поверни 10 % в бюджет.
Що ми робимо? Ми хочемо зробити владу такою, якій не потрібно платити хабарі, чи по 10 тис. доларів депутату, щоб він блокував трибуну. У нас буде двопалатний парламент, будуть прямі вибори: половина від регіонів, половина від політичних партій. Ми повинні зробити прозорим механізм фінансування, поставити умову, що парламент має займатися виключно законодавчою діяльністю.
На сьогодні ми маємо проблеми і з хімічною і з металургійною промисловістю. Потрібно лобіювати інтереси наших промисловців, дати можливість експансії за кордон, створити в Україні для них такі умови, які б давали можливість наповнювати державний бюджет і платити реальну заробітну плату.
Український бізнес і українська промисловість мають виконувати другу найважливішу державну функцію. Що робить кожна держава – вона завойовує територію, розширює свої кордони. Сьогодні це не є фізичне розширення кордонів, це експансія українського капіталу за кордоном.
- Ось виходимо ми на Майдан і що далі? Як відбуватиметься усунення старої влади та прихід нової?
- Ми зараз готуємо проект закону «Про політичну люстрацію», де ми перераховуємо список посад, які протягом певного терміну не зможуть обіймати люди, що їх уже обіймали. Це одна з наших вимог. Вона повинна бути представлена парламенту.
Влада поводиться як щури, які при небезпеці збиваються докупи. Можливо, і наша влада почне шукати виходу з кризи, і можливо, навіть на цьому етапі ми досягнемо успіху. Ми змусимо парламентарів, урядовців і президента стати хоча б трохи чеснішими.
Ми закликатимемо людей до акцій громадянської непокори. В абсолютно легітимний, конституційний спосіб. Ми будемо чинити ненасильницькі дії, в даному разі ми та всі інші громадяни, які не задоволені, будемо приходити до Секретаріату президента, Кабміну і Парламенту і ставити вимогу: «Йдіть геть!»
Мені скажуть, що це утопія. Можливо. Але чим більше людей буде виходити на вулицю, (адже їм не буде забезпечуватися ані заробітна плата, ані робочі місця, ані освіта) тим більшою ставатиме загроза для влади. Не буде можливості утримувати внутрішні війська, тому що в офіцерів теж є родини, які потрібно годувати і квартири, в яких жити, і присягу вони давали на захист держави, а не політичних уродів, які її сьогодні знищують. Тому влада змушена буде прийняти такий закон.
Якщо ситуація погіршуватиметься і влада не піде на поступки, будемо скликати конституційні збори, створювати легітимні громадські структури влади, які після приймуть нову Конституцію на референдумі. Відбудеться легітимізація нової Конституції і нової влади. Це є легітимний механізм, у світовій практиці він називається конституційним переворотом або конституційною революцією. Ми фактично повторно засновуємо державу, і починається у нас все з чистого аркуша. Цей механізм застосовувався свого часу у багатьох країнах світу, і буде визнаний усіма як нормальний інструмент демократії.
Якщо навіть конституційних зборів не відбудеться, за півроку кампанії «ГЕТЬ УСІХ!», ми доб’ємося, щоб наступні вибори, а ми будемо вимагати виборів президента та ВР на кінець жовтня, відбувалися за новою системою і без участі тих, хто сьогодні при владі. І за ці 6 місяців ми переконаємо людей, що вони заради свого особистого життя не повинні голосувати за всіх тих, хто на сьогодні при владі.
Ми виступаємо за кардинальну зміну системи, кардинальну зміну політичної еліти, ми знаємо як це робити і ми готові нести за це відповідальність.
Ця акція є благородним конституційним обов’язком кожного громадянина. Вважаю, що кожен повинен з гордістю приєднатися до цієї акції, адже цим від вносить свою частку у зміну існуючого режиму.
- Можете навести у світовій історії приклади такої ненасильницької зміни політичної еліти?
- Ми виступаємо від імені народу, коли кажемо «Геть усіх!», і ми маємо на увазі зміну політичної системи, перезаснування держави. Приклади конституційних зборів є в історії США, Франції, Греції, Ізраїлю. Але кожен йде своїм шляхом. Хтось проводить політичну люстрацію, як у Прибалтиці. В Румунії люстрація пройшла дуже швидко - був розстріляний Чаушеску. В Південній Кореї теж розстріляли президента, а в Таїланді прем’єр-міністру на певний термін заборонили займатися діяльністю в державних органах влади.
Ми пропонуємо ненасильницьку зміну, яка так чи інакше відбувається в часи кризи. І ми зацікавлені, щоб вона відбулася в ненасильницький спосіб. Але влада сама погіршує ситуацію і змушує людей виходити на вулицю і влаштовувати мітинги. Населення – це колективний організм, і він відчуває небезпеку. Відчувши небезпеку народ починає скуповувати продукти, забирати кошти в банках, купувати зброю. Все це свідчить про те, що людина думає, як себе захистити від влади.
Ми не хочемо, щоб усе це переросло у збройний конфлікт. Якщо представники влади захочуть втекти за кордон - будь-ласка. Все одне їхні заводи, фабрики і газопроводи залишаться в Україні.
Ми маємо думати, як вберегти наші енергетичні ресурси, як дати розвиватися сільському господарству, як зберегти свою фінансову систему. Для цього і необхідна сильна влада.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Юрій Збітнєв: «Геть усіх, хто перебуває при владі!»
Світ:
Ми маємо змусити нинішню владу піти без права на повернення.
09020401s.jpg
- Сьогодні Україна знаходиться в край важкому економічному і політичному становищі. Який ви бачите з нього вихід?
- Протягом останніх 4-х років ми спостерігаємо тектонічні, глобальні зсуви, які відбуваються не тільки в Україні, а в цілому Світі – в масштабах цивілізації. Цивілізація змінюється, проходить через кризи, але розвивається. Україна лишається обабіч цивілізації незважаючи на те, що розташована в центрі Європи.
Ані економічна, ані владна еліта не відповідає тим вимогам , які стоять перед державою. І для того прийшли нові рухи, необхідна докорінна зміна тих людей, які перебувають при владі. Саме тому ми висунули радикальне гасло «ГЕТЬ УСІХ!» Ми говоримо про народних депутатів України, президентів, міністрів, керівників судів та прокуратури, які займали ці посади протягом останніх 10 років.
Гасло «ГЕТЬ УСІХ!» не говорить, що всі, хто зараз при владі – погані люди. Йдеться про те, що всі вони уособлюють владу, яка не виконала своїх конституційних зобов’язань перед людьми і перед країною. Порушені практично всі норми Конституції, починаючи від суверенітету й закінчуючи прожитковим мінімумом та межею бідності. Нічого не зроблено ані в плані розвитку держави ані в плані розвитку економіки.
Гасло наше не є оригінальним. Цим шляхом йдуть багато держав, які хочуть змінити власну долю. Яким чином ми хочемо досягти цього? Що власне стоїть за цими словами? За цим гаслом стоїть абсолютно чітка мета. Ми хочемо, щоби за кілька наступних місяців населення України переконалося, що тільки усунувши всю владну еліту, тільки привівши до влади нових людей дійсно можна змінити ситуацію на краще. Хто ці люди – це ті, які не перебувають при владі й не обтяжені жодними корупційними або злочинними схемами.
Найгірший варіант для України – це вибори у існуючій системі. Найкращий – до виборів змінити політичну систему.
Наші вимоги до тих, хто прийде до влади такі:
Перше: Персональна відповідальність. Багато хто про це говорить – ми пропонуємо конкретний механізм. Громадянин, який заступає на посаду президента, нардепа, міністра згідно законодавчих норм, які ми пропонуємо, нестиме персональну відповідальність за свої дії. Перебуває на посаді президента, минає чотири роки, - як змінився добробут? Критерієм є кількість населення, розвиток економіки, тривалість життя, валовий внутрішній продукт, рівень здоров’я населення. Якщо ситуація погіршилась – президент має сісти, наприклад, на 10 років в тюрму. Якщо чиновник завдав економічних збитків державі – має сісти. Потрібно тимчасово ввести в Україні смертну кару за важкі економічні злочини проти держави й народу і, звичайно, за важкі карні злочини. Тимчасово, наприклад, на 10 років.
- Як може реалізовуватися принцип персональної відповідальності, коли владні повноваження розподілені й депутати скидають відповідальність на Кабмін, Кабмін – на Президента, а Президент знову на депутатів. Хтось має відповідати за все?
- З одного боку, треба подякувати засобам масової інформації, які переконали нас у тому, що наша влада є один великий злочинець. Партія Регіонів виступає й каже – Ющенко злочинець. Виступає Тимошенко: „ПР – злочинці”. Литвин показує – „ось вони злочинці”. Потім Симоненко каже: «Злочинці вони». І тут з’являється ще якась група з НСНУ і каже «Комуністи - злочинці і довели нас усіх». Зверніть увагу, ніхто нічого не заперечує. Тобто сучасна політична еліта нам сама сказала, що вона є злочинною, що вона не має права на життя. Ніхто нічого не заперечує й не подає до суду. Ми сидимо в цьому театрі і спостерігаємо. Виявляється, сьогодні Парламентом бігає 450 щурів, ще якась кількість бігає Секретаріатом президента і Кабміном. Вони розгризають нашу власність. Наше завдання – зробити їм пастку.
- Як спостерігати за чиновниками?
- Сьогодні багато хто говорить про зняття недоторканності з депутатів. Насправді достатньо, щоб вони заповнювали декларацію не лише про доходи, але й про видатки. Свої та своєї родини. Обов’язково. Ми говоримо про прозорість, про загальний реєстр підприємств та їхніх власників.
Що ми робитимемо з тими, хто, виявляється, просидів два чи три терміни у ВР, ніколи не займався бізнесом і раптом має величезні статки. Вважаю, що в новій конституції треба ввести такий термін – „ганебна власність”. Це власність, яка отримана незаконно. Незаконно привласнена власність вона має бути повернута державі.
Але для більшості заможних громадян, представників бізнесу, статки яких перевищують, умовно, 10 млн. гривень, ми хочемо запропонувати, щоб вони допомогли державі і 10% (це православна десятина) повернули у бюджет. Я готовий віддати 10 відсотків свого статку в бюджет України, якщо так само зроблять усі.
- Тобто така собі разова фінансова амністія?
- Саме так. Але якщо ця людина є колишнім депутатом чи великим чиновником, він має ще й 10 років не брати участі у владі.
Друге: Ми вважаємо, що перш ніж перейти до економічних реформ в Україні необхідно провести інвентаризацію. Ми повинні зрозуміти що, кому і яким чином належить в Україні. Що є в тій або іншій галузі промисловості, в тому або іншому регіоні. Це стосується в першу чергу промислових потужностей та землі. Ви пам’ятаєте, що 22 січня Віктор Андрійович став президентом, прийнявши присягу, а вже через декілька місяців він купував собі землю (я бачив ці документи), там 0,5 га., 0, 9 га., в тих же Безрадичах. В той час, коли все це купувалося, одна сотка коштувала щонайменше 4 тис. доларів, ми повинні за це знати. Ми повинні знати, чим володіє пан Губський, пані Тимошенко. Ми хочемо, наприклад, знати скільки Петро Порошенко має землі у Вінницькій області. Скільки підприємств та Облгазів має Фірташ. Тоді ми зможемо зрозуміти, яким чином розвиватиметься та або інша галузь, хто її реально контролює. І тоді вже розмовляти і з великим бізнесом, і з підприємцями про подальші плани інвестицій й розвитку економіки. Якщо хтось має десятки гектарів землі і вони не експлуатуються належним чином, ми маємо або створити умови, щоб вони почали експлуатуватися, або передати їх більш ефективному власнику.
Третє: В умовах кризи ми повинні повернутися до міжгалузевого балансу. Це надзвичайно важливо але й складно. Ми повинні знати, скільки нам потрібно зерна, сталі, енергії. Як це все має бути взаємопов’язане для того, щоб вірно оцінити надходження до бюджету, щоб далі забезпечити пенсіонерів, вчителів, лікарів, всіх, хто цього потребує необхідними бюджетними видатками. Безумовно, армію та силові структури, що забезпечують порядок у державі.
Тільки після цих попередніх кроків ми можемо говорити про реальний розвиток економіки.
Четверте: Ми маємо приділити сьогодні надзвичайну увагу місцевому самоврядуванню і ми вважаємо, що сьогодні мери міст – це найбільш легітимний елемент влади. Тому що мери обрані безпосередньо народом і вони безпосередньо відповідають за стан в тому чи іншому місті. У нас понад 70% населення живе в містах. І тому слід говорити про перегляд бюджетної політики. Щоб в регіоні залишалося до 50% бюджету (в т.ч. ПДВ), а все інше йшло до центрального бюджету. Хоча б 50 на 50. У нас ще багато пропозицій щодо місцевого самоврядування.
Ми вважаємо за необхідне докорінну зміну Конституції. Вважаю, що Україна має стати країно з сильною президентською владою та двопалатним парламентом. Думаю, ми прийдемо до зміни політико-територіального устрою країни. Думаю, що будуть ліквідовані районні та обласні адміністрації. Буде декілька регіонів і місто-округ. Місто не може нормально розвиватися, якщо його тисне район. Керівник міста та міська влада має розповсюджувати свої повноваження на весь прилеглий район.
Що це дає. По-перше, зменшення депутатського корпусу. Ми маємо сьогодні в країні чиновників та депутатів близько 240 тисяч. Це абсурд. Навіщо нам годувати стільки дармоїдів, які тільки й роблять, що крадуть з державного бюджету. Ми їх скорочуємо. По-друге: маємо проблему винесення підприємств за межі міст. Є ряд екологічних програм, проблема розширення міст, побудови очисних споруд. Моментально виникає конфлікт власності, конфлікт інтересів. Повинен бути один господар. І цей господар повинен конкретно відповідати за свою ділянку.
Слід говорити про розвиток малих міст. Розвиток інфраструктури, сільського господарства. Одвічний конфлікт „район-місто” призводить до замороження будь-яких інноваційних проектів в регіонах. Тому необхідна політико-територіальна реформа.
Я навів лише загальні обриси, але в нас є детально пророблена програма.
Ми вважаємо, що на місцях повинен діяти виключно мажоритарний принцип. Громадяни повинні знати, кого обирають. Ми переконані, громадяни повинні мати змогу провести референдум. Довіри або недовіри, або імпічменту міському голові. Ми його обираємо, наділяємо надзвичайно великими повноваженнями, але якщо погіршується ситуація в місті, 25% громадян самостійно можуть зібрали і провести цей референдум з його зміщення. Рішення має бути обов’язковим до виконання.
Ми виступаємо за демократію на місцях і за диктатуру для влади
Саме тому ми говоримо, що на найближчі кілька років нам потрібен авторитарний режим, сильна рука, яка б могла навести порядок в країні. На цей період кризи. Інакше порядку не буде.
Наступна, надзвичайно важлива складова соціального управління держави є, безумовно, кадрова політика. Вважаємо, що державні чиновники, які досягли віку 55 років мають піти на пенсію. Ми маємо дати дорогу молодим людям, які могли би прийти в державний апарат управління і ефективно керувати. Це стосується практично всіх галузей державного управління і на місцях, і в центрі регіонів.
Ми повинні дати чітку перспективу студенту, що закінчує ВУЗ, де він завтра працюватиме. Ми повинні дати чітку гарантію працівнику, що працюючи за період свого життя він зможе придбати квартиру або будинок, забезпечити своїм дітям освіту.
Сьогодні більшість українців живуть або на межі, або навіть за межею бідності. Згідно документів ООН для Центрально-Східної Європи межа бідності складає 4 долари на день. Тобто, якщо українець заробляє менше 120 доларів на місяць, він перебуває за межею бідності. А мінімальна заробітна плата, споживчий кошик та прожитковий мінімум складають 550 гривень. 120 доларів за сьогоднішнім курсом це вже біля тисячі гривень. Тобто, держава в особі президента, парламенту й уряду не забезпечує величезній кількості населення їхніх конституційних прав. Забирається наше основне право – на життя. Воно не виконується. Коли влада не може забезпечити нам навіть межу бідності, ми починаємо красти один в одного, в сусіда, в держави, не платити податки. Влада змушує нас бути злочинцями.
Ми навіть не говоримо про все інше – газ, армію, економіку. Ми з вами не маємо головного – права на життя. Або ми змиримось з тим, що ми не маємо цього права, або не має права на життя така влада. «Геть усіх, хто перебуває при владі!»
Ми знаємо що робити. Ми готуємо людей. Детально проробляємо політичну, податкову, адміністративну, економічну реформи. Глибоко відпрацьовуємо питання медицини. Але для того, щоб усе це здійснити, ми маємо змусити нинішню владу піти без права на повернення. Саме тому «ГЕТЬ УСІХ!»
- Хто має контролювати чиновників?
- Власне, громадяни. Одним із основних принципів майбутньої діяльності і державного апарату, і судової системи, і питань фінансової діяльності – це прозорість, відкритість інформації та доступність. Наприклад, сьогодні ми не можемо дізнатися навіть бюджет Міністерства охорони здоров‘я. Ми можемо прочитати, що він загалом складає 34 мільярди гривень, але нам потрібно знати, як він постатейно розписаний, ми повинні знати, хто відповідає за ту чи іншу статтю тому що, коли ми почнемо все детально розглядати, то зрозуміємо що з 34 мільярдів як мінімум 50% використовується неефективно. Хто має відповідати? Має відповідати міністр охорони здоров’я. Сьогодні відповідальності немає і ми з телевізора тільки й чуємо: А тут у нас така ситуація, а тут іще гірша.
Те саме стосується газових контрактів. Одні говорять, що вони погані, а всі інші – що вони секретні. Якщо вони вже є в Інтернеті, то хтось має за це відповідати. Але інше питання: Чому вони секретні? Це стосується національного бюджету, національного багатства і життя кожного з нас.
Основні питання найближчих років, що стануть перед новою політичною елітою - життєзабезпечення, безпека і власне саме існування держави.
- Наскільки реалізація принципу прозорості посуне принцип невтручання в приватне життя?
- Нікого не цікавить, хто і за скільки купив собі труси чи туфлі. Але питання нерухомості, і особливо якщо це стосується перших осіб держави ми повинні знати. Якщо президент прийшов голий і босий на свою посаду, з одним візком, а виходить з мільярдним статком? Що це? Заробітна плата? Чи подарунки? Пан Яценюк вирішив зібрати свій виборчий фонд через СМС, і хлопчик з Чернівців Фірташ надіслав йому декілька мільйонів доларів? Це повинно бути відкрито. Ми повинні знати, з якими статками президент прийшов на посаду, і з якими пішов. Для того й публікується декларація на податки. Якщо населення не контролюватиме владу, збагачення останніх не матиме меж.
Слід створити національний депозитарій власників. Сьогодні ми бачимо, що ніхто не може розібратися, хто є власником Росукренерго, тільки зараз ми дізналися що там є відомі в Україні люди. Але ж є ще десятки таких компаній, які теж зареєстровані в Україні і потім виявляється, що цю компанію заснував хтось зареєстрований в офшорі, а в тому офшорі є ще якась компанія…
Що ми маємо сьогодні. Кожен чиновник накупив собі по 10 квартир і чекає, коли вони подорожчають. І ніхто не знає хто є власником. Треба зробити ревізію, інвентаризацію. Ми бачимо: стоїть будинок вже протягом 5 років і не заселяється ніхто – на вулицях у нас купа лікарів, вчителів без квартир.
- Людина, яка купила віллу чи завод, має задекларувати не тільки його, а й кошти на які вона його придбала і таким чином ми уникаємо практики підставних осіб і змусимо реєструватися реальних власників?
- Так, але це має відбуватися лише тоді, коли прийде нова влада, якщо вона матиме відповідний кредит довіри. Якщо зробити це при нинішній владі, це закінчиться тим, що прийдуть рейдери або податкова, або хтось зробить наїзд, в одного власність заберуть, іншому передадуть і все залишиться так як є.
І верхи, і низи мають сьогодні зрозуміти: або ми житимемо в рамках цієї держави, або її як такої не буде, тому що зовнішніх загроз не менше ніж внутрішніх, і зовнішні з кожним днем стають все сильніші а владна вертикаль в Україні дедалі слабшає. Чим млявіше населення реагуватиме на знищення власних дітей, і активніше захищатиме пацюків, тим гірші наші перспективи.
Світова тенденція говорить про більш сильне державне управління. Більш сильне управління або втручання в ринкову економіку, в питаннях обігу грошей. Наприклад, сьогодні весь Світ обговорює фіксований курс долара. Світ обговорює сьогодні глобальне банкрутство, тому що надруковано надзвичайно багато доларів і ця бульбашка має колись розірватися.
- Коли ми кажемо, що змінюємо політичну еліту, ми пам‘ятаємо, що насправді ті або інші депутати - це ставленики так званих «сірих кардиналів», власників заводів і шахт. Чи можемо ми бути певні що нова еліта, нові депутати не підпадуть під вплив цих «сірих кардиналів»?
- Ми говоримо сьогодні про фінансову, бізнесову і промислову еліту країни. Яка б вона не була ця еліта, вона утворилася на теренах України. Вони мають власність, надають десятки, сотні, а то й тисячі робочих місць. І люди, які надають ці місця і утримують цих депутатів, які прийшли до влади і Президента, якого вони поставили і Прем’єра, є неефективними менеджерами. Адже будь-який олігарх має розуміти, що їх треба змінити. Український бізнесмен не повинен бути злодієм. Він повинен пишатися тим, що він є громадянин України. Але для того щоб повернути довіру народу, якщо маєш тіньовий капітал, - поверни 10 % в бюджет.
Що ми робимо? Ми хочемо зробити владу такою, якій не потрібно платити хабарі, чи по 10 тис. доларів депутату, щоб він блокував трибуну. У нас буде двопалатний парламент, будуть прямі вибори: половина від регіонів, половина від політичних партій. Ми повинні зробити прозорим механізм фінансування, поставити умову, що парламент має займатися виключно законодавчою діяльністю.
На сьогодні ми маємо проблеми і з хімічною і з металургійною промисловістю. Потрібно лобіювати інтереси наших промисловців, дати можливість експансії за кордон, створити в Україні для них такі умови, які б давали можливість наповнювати державний бюджет і платити реальну заробітну плату.
Український бізнес і українська промисловість мають виконувати другу найважливішу державну функцію. Що робить кожна держава – вона завойовує територію, розширює свої кордони. Сьогодні це не є фізичне розширення кордонів, це експансія українського капіталу за кордоном.
- Ось виходимо ми на Майдан і що далі? Як відбуватиметься усунення старої влади та прихід нової?
- Ми зараз готуємо проект закону «Про політичну люстрацію», де ми перераховуємо список посад, які протягом певного терміну не зможуть обіймати люди, що їх уже обіймали. Це одна з наших вимог. Вона повинна бути представлена парламенту.
Влада поводиться як щури, які при небезпеці збиваються докупи. Можливо, і наша влада почне шукати виходу з кризи, і можливо, навіть на цьому етапі ми досягнемо успіху. Ми змусимо парламентарів, урядовців і президента стати хоча б трохи чеснішими.
Ми закликатимемо людей до акцій громадянської непокори. В абсолютно легітимний, конституційний спосіб. Ми будемо чинити ненасильницькі дії, в даному разі ми та всі інші громадяни, які не задоволені, будемо приходити до Секретаріату президента, Кабміну і Парламенту і ставити вимогу: «Йдіть геть!»
Мені скажуть, що це утопія. Можливо. Але чим більше людей буде виходити на вулицю, (адже їм не буде забезпечуватися ані заробітна плата, ані робочі місця, ані освіта) тим більшою ставатиме загроза для влади. Не буде можливості утримувати внутрішні війська, тому що в офіцерів теж є родини, які потрібно годувати і квартири, в яких жити, і присягу вони давали на захист держави, а не політичних уродів, які її сьогодні знищують. Тому влада змушена буде прийняти такий закон.
Якщо ситуація погіршуватиметься і влада не піде на поступки, будемо скликати конституційні збори, створювати легітимні громадські структури влади, які після приймуть нову Конституцію на референдумі. Відбудеться легітимізація нової Конституції і нової влади. Це є легітимний механізм, у світовій практиці він називається конституційним переворотом або конституційною революцією. Ми фактично повторно засновуємо державу, і починається у нас все з чистого аркуша. Цей механізм застосовувався свого часу у багатьох країнах світу, і буде визнаний усіма як нормальний інструмент демократії.
Якщо навіть конституційних зборів не відбудеться, за півроку кампанії «ГЕТЬ УСІХ!», ми доб’ємося, щоб наступні вибори, а ми будемо вимагати виборів президента та ВР на кінець жовтня, відбувалися за новою системою і без участі тих, хто сьогодні при владі. І за ці 6 місяців ми переконаємо людей, що вони заради свого особистого життя не повинні голосувати за всіх тих, хто на сьогодні при владі.
Ми виступаємо за кардинальну зміну системи, кардинальну зміну політичної еліти, ми знаємо як це робити і ми готові нести за це відповідальність.
Ця акція є благородним конституційним обов’язком кожного громадянина. Вважаю, що кожен повинен з гордістю приєднатися до цієї акції, адже цим від вносить свою частку у зміну існуючого режиму.
- Можете навести у світовій історії приклади такої ненасильницької зміни політичної еліти?
- Ми виступаємо від імені народу, коли кажемо «Геть усіх!», і ми маємо на увазі зміну політичної системи, перезаснування держави. Приклади конституційних зборів є в історії США, Франції, Греції, Ізраїлю. Але кожен йде своїм шляхом. Хтось проводить політичну люстрацію, як у Прибалтиці. В Румунії люстрація пройшла дуже швидко - був розстріляний Чаушеску. В Південній Кореї теж розстріляли президента, а в Таїланді прем’єр-міністру на певний термін заборонили займатися діяльністю в державних органах влади.
Ми пропонуємо ненасильницьку зміну, яка так чи інакше відбувається в часи кризи. І ми зацікавлені, щоб вона відбулася в ненасильницький спосіб. Але влада сама погіршує ситуацію і змушує людей виходити на вулицю і влаштовувати мітинги. Населення – це колективний організм, і він відчуває небезпеку. Відчувши небезпеку народ починає скуповувати продукти, забирати кошти в банках, купувати зброю. Все це свідчить про те, що людина думає, як себе захистити від влади.
Ми не хочемо, щоб усе це переросло у збройний конфлікт. Якщо представники влади захочуть втекти за кордон - будь-ласка. Все одне їхні заводи, фабрики і газопроводи залишаться в Україні.
Ми маємо думати, як вберегти наші енергетичні ресурси, як дати розвиватися сільському господарству, як зберегти свою фінансову систему. Для цього і необхідна сильна влада.
В тему:
Юрій Збітнев: «З цією демократією пора закінчувати»
Юрій Збітнєв: «Я прихильник сильної президентської влади і вважаю, що парламентаризм себе вичерпав»
Українці стомились від компрадорської демократії і бажають сильного авторитетного лідера
Юрій Збітнєв: «Ми повинні чинити тиск на владу, а не чекати, що вона буде нам щось пропонувати»
Цунамі
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта