Напевно у телефонній книзі Бостону знайдеться небагато людей, хто у випадку війни США з іноземною державою захоче приєднатись саме до іноземної армії, а не до американської. А ось в Європі такого вже нема.
Минулого тижня мій добрий приятель Девід Брукс (David Brooks) нагадав нам про відомий в минулому вислів Біла Баклі (Bill Buckley). Баклі сказав, що краще виконувати вказівки перших 2000 чоловік з телефонної книжки Бостону, ніж Гарвардського факультету.
Бо в думках простих людей часто є більше здорового смислу й навіть мудрості, ніж у теоріях інтелектуалів і тим більше професійних політиків.
Проте якщо відкрити телефонну книгу Брюсселю і проглянути перші 2000 імен, то ось, що впадає в око – якщо спробувати виконати пораду Брукса у сучасній Західній Європі, то доведеться перелічувати імена з казок Магрібу: Аараб, Аббас, Абдель Кадер, Абделаої, Аль Магі, Аль Магріб Ель-Джадіб….
Обличчя старого континенту змінюється швидше, ніж ми собі уявляємо, і наслідки цього вже проявляються на європейських виборах. В багатьох країнах, де голосують мусульмани, їхні голоси зсувають, або вже зсунули електоральний баланс. Більшість іммігрантів в Європу їдуть сюди за велфером («добробутом», соціальним забезпеченням). Отже не дивно, що іммігранти віддають свої голоси насамперед за лівих.
У Нідерландах (Голландії) 70 відсотків іммігрантів брали участь у загальних виборах у 2006 році; понад 80 відсотків з них проголосували за лівих. У 2005 році на загальних виборах у Німеччині 94 відсотки громадян Німеччини іноземного походження (переважно турки) голосували за ліві партії – соціалістів, «зелених» або «пост-комуністів» - які загалом по країні отримали 51,1% голосів. У Франції, де мусульмани складають 10 відсотків населення, їхній вплив на вибори став настільки помітним, що навіть Національний Фронт намагається схилити на свій бік частину мусульманських голосів.
Нове покоління іммігрантських політиків догоджає своїм побратимам-мусульманам. Вони не схожі на колишнього голландського політика Айаан Гірсі Алі (Ayaan Hirsi Ali), народжену в Сомалі, яка була, так би мовити, мусульманською зрадницею і підтримувала анти-ісламське законодавство. Пані Гірсі Алі залишила голландський парламент в 2006 році і переїхала до Сполучених Штатів.
Новообрані політики з числа іммігрантів навпаки представляють зростаючий та демографічно молодий електорат, котрий наполягає на своїй мусульманській ідентичності. Їхня лояльність насправді ближче до країни походження, ніж до голландської нації, яку вони розглядають лише як Санта-Клауса, що роздає велфер. У Бельгії Ергюн Топ (Ergün Top), мусульманський політик, що народився у Туреччині і минулого року був обраний до Сенату, признався, що відчуває більшу лояльність до Туреччини, ніж до Бельгії. На зустрічі з бельгійськими виборцями турецького походження він заявив, що у випадку війни між Бельгією та Туреччино він вступить у турецьке військо й воюватиме проти Бельгії.
Це все свідчить про те, що повернуть хвилю ісламізації Європи буде вкрай важко. Отже в нових умовах слова Біла Баклі можна перефразувати так: якщо перші 2000 імен у телефонній книжці виглядають більш екзотичними, ніж персонал факультету, то вибори скоріш за все виграють ліві, а незабаром можуть бути впроваджені й закони шаріату.
Пол Білен (Paul Belien) є аспірантом (Adjunct Fellow) Гудзоновского Інституту (The Hudson Institute). Вперше статтю було опубліковано на сайті Гудзоновского Інституту.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Мудрість із телефонної книги
Світ:
08103002s.jpg
Бо в думках простих людей часто є більше здорового смислу й навіть мудрості, ніж у теоріях інтелектуалів і тим більше професійних політиків.
Проте якщо відкрити телефонну книгу Брюсселю і проглянути перші 2000 імен, то ось, що впадає в око – якщо спробувати виконати пораду Брукса у сучасній Західній Європі, то доведеться перелічувати імена з казок Магрібу: Аараб, Аббас, Абдель Кадер, Абделаої, Аль Магі, Аль Магріб Ель-Джадіб….
Обличчя старого континенту змінюється швидше, ніж ми собі уявляємо, і наслідки цього вже проявляються на європейських виборах. В багатьох країнах, де голосують мусульмани, їхні голоси зсувають, або вже зсунули електоральний баланс. Більшість іммігрантів в Європу їдуть сюди за велфером («добробутом», соціальним забезпеченням). Отже не дивно, що іммігранти віддають свої голоси насамперед за лівих.
У Нідерландах (Голландії) 70 відсотків іммігрантів брали участь у загальних виборах у 2006 році; понад 80 відсотків з них проголосували за лівих. У 2005 році на загальних виборах у Німеччині 94 відсотки громадян Німеччини іноземного походження (переважно турки) голосували за ліві партії – соціалістів, «зелених» або «пост-комуністів» - які загалом по країні отримали 51,1% голосів. У Франції, де мусульмани складають 10 відсотків населення, їхній вплив на вибори став настільки помітним, що навіть Національний Фронт намагається схилити на свій бік частину мусульманських голосів.
Новообрані політики з числа іммігрантів навпаки представляють зростаючий та демографічно молодий електорат, котрий наполягає на своїй мусульманській ідентичності. Їхня лояльність насправді ближче до країни походження, ніж до голландської нації, яку вони розглядають лише як Санта-Клауса, що роздає велфер. У Бельгії Ергюн Топ (Ergün Top), мусульманський політик, що народився у Туреччині і минулого року був обраний до Сенату, признався, що відчуває більшу лояльність до Туреччини, ніж до Бельгії. На зустрічі з бельгійськими виборцями турецького походження він заявив, що у випадку війни між Бельгією та Туреччино він вступить у турецьке військо й воюватиме проти Бельгії.
Це все свідчить про те, що повернуть хвилю ісламізації Європи буде вкрай важко. Отже в нових умовах слова Біла Баклі можна перефразувати так: якщо перші 2000 імен у телефонній книжці виглядають більш екзотичними, ніж персонал факультету, то вибори скоріш за все виграють ліві, а незабаром можуть бути впроваджені й закони шаріату.
Пол Білен (Paul Belien) є аспірантом (Adjunct Fellow) Гудзоновского Інституту (The Hudson Institute). Вперше статтю було опубліковано на сайті Гудзоновского Інституту.
The Wisdom of the Phone Book
Paul Belien, “The Brussels Journal”, 31 жовтня 2008.
Переклав Володимир Щербина
В тему:
Почервоніння: іммігранти зсунули баланс у бельгійських регіональних виборах
Мігранти вирішуватимуть долю виборів у Великобританії
Шведський велфер: виявляється, що краще взагалі не працювати
Мером Роттердама став марокканець
Голландський політик каже про ісламське вторгнення
Відчайдушна спроба врятувати становище: голландці налякані зростанням етнічної напруги
Втрата батьківщини породжує агресивність
Брюссель заселяють небельгійці
Незалежний Брюссель стане першою в Європі державою з переважно мусульманським населенням
Доповідь білого доктора
Вторгнення чужих буде катастрофою
Темний бік імміграції
Халал вже в Києві
Євгеніка для України
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта