На майданах України і світу українці проголосили свою волю до чесних і людяних реформ. Виконання народної волі вони делегували групі професійних політиків. Проте останні виявилися слабкими і неспроможними її здійснити, тож народна революція перетворилася на чергову ротацію владної верхівки. Глобальний український Майдан розпорошився, а його учасники з відчуттями зрадженого війська розійшлися по домівках.
Політичної революції не відбулося, зате відбулася прорахована рік тому революція в умах людей та божественна ініціація нового українського народу, якому належить майбутнє. Він уже знає, що є могутньою силою, спроможною перемагати, — і має твердий намір довершити розпочату справу. Найголовніше — він переконався, що покладатися може лише на власні сили і лише на власну політичну структуру, яку негайно треба створити.
Тому відразу ж почалася інтенсивна самоорганізація нового українського народу. Його внутрішнім пасіонарним ядром стали мільйони українців, які особисто пройшли через божественний енергетичний вихор Київського етнотворчого реактора і здійснили оновлення свідомості. Планетарним тілом нового народу стали десятки мільйонів українців, які сміливо вийшли на вулиці Львова, Харкова, Дніпропетровська, Нью-Йорку, Торонто, Брюсселя та сотень інших міст планети, напружено стежили за подіями української революції по телевізору і радіо, співпереживали й молилися за успіх спільної справи, разом з усіма пройшли катарсис та ініціацію. Усі вони здобули унікальний досвід гострої тривоги за долю України і всепроймаючої радості започаткування нового українського народу, отже стали ветеранами, тобто досвідченими, випробуваними, перевіреними.
МИ, ПОСТІНДУСТРІАЛЬНИЙ СЕРЕДНІЙ КЛАС
Досі політичний процес в Україні відбувався у формі змагання олігархічно-кланових груп (“верхів”) за маніпулювання свідомістю найменш освічених, соціально пасивних верств населення: пенсіонерів, пільговиків, інвалідів тощо (“низів”). Натомість українська революція здійснювалася середнім класом: менеджерами, працівниками інтелектуальної та інформаційної сфери, студентами, малим і середнім бізнесом, кваліфікованими спеціалістами. Визначальним тут є не соціальний чи майновий статус, а ініціативність і психологія самодостатності та відповідальності за свою долю — адже ці люди прибули на Майдан зі своєї волі, за свої гроші, з переконаністю, що від їхньої особистої участі залежить хід подальшої історії.
Якщо бути точним, то в Україні народився постіндустріальний середній клас. Його характерною особливістю є високий рівень освіти, культури й моралі, володіння літературною мовою, відкритість до сучасних технологій, наприклад, приблизно половина учасників київського Майдану оснащена мобільним зв’язком і працює на комп’ютерах. А щодо володіння власністю, що є класичною ознакою середнього класу, то в інформаційну епоху головним чинником багатства є інтелект і культура. Для того щоб нинішній відносно бідний український середній клас став заможним, йому потрібні лише свобода для саморозвитку і національна солідарність для конкурентоспроможності на глобальних ринках.
Отже, з кінця 2004 року почалось народження НОВОГО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ у формі МАСОВОГО РУХУ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ, який раптом усвідомив свою силу, здатність об’єднуватися й перемагати. Він також усвідомив, що за нинішньої політичної системи на нього немає попиту, бо цій владі не потрібні активні, творчі, освічені, самодостатні, шляхетні люди. Особливо важка ситуація у студентської молоді, якій після закінчення навчання лишається або опинитися в бідності, або емігрувати (як уже зробити сотні тисяч молодих українців), або піти в найми до іноземних транснаціональних корпорацій, назавжди забувши про свої мрії та переконання. Український бізнес вже ситий по горло державним рекетом і тіньовою економікою, йому набридло ховатися на власній землі, він прагне працювати чесно, відкрито й масштабно. Нас всіх уже дістали “професійні політики” з їх інтелектуальною обмеженістю, некомпетентністю, боягузтвом і безбожністю, які свою продажність і зрадливість називають прагматизмом, а брехливість та аморальність виправдовують тим, що “політика — це брудна справа”. Але ж ми знаємо, що політика — це наука і мистецтво владарювання, тому немає брудної політики, а є брудні політики.
Висновок зрозумілий: визволення середнього класу залежить від самого середнього класу. Потрібно сказати: “Ми самі!” і брати свою долю у свої руки. Час настав! Існуючий протиприродний, брехливий і лицемірний суспільний лад нас не задовольняє, і його негайно треба змінити. Для цього нам потрібна ефективна ОРГАНІЗАЦІЯ розумних, ініціативних, порядних і відповідальних людей — без професійних паразитів, імітаторів, демагогів, зрадників і заробітчан від політики. Залучення до спільної дії нових людей, не зіпсованих нинішнім політичним гадючником — принципова умова життєспроможності новостворюваного руху і його перемоги.
ПЛАНЕТАРНИЙ РУХ СВІДОМОСТІ
Ініціативність, творчість, сонячність, самодостатність і самоорганізація — це головні козирі постіндустріального середнього класу. Водночас це характерні особливості української, ширше — арійської людини (від Ар-Яр — Сонце, Ярило). Пам’ятаєте прислів’я: “Де два українці, там три гетьмани”. Тому нова організаційна структура повинна створити простір, максимально сприятливий для вивільнення українського духу, творчого вибуху народної ініціативи й розквіту українського роду.
Для цієї мети найкраще підходить форма етномережі. Ключовою ідеєю мережевої організації є наявність єдиної стратегії при відсутності єдиної тактики. Тобто організація складається з об’єднаних спільною стратегією, світоглядом та ідеологією автономних або напівавтономних частин (осередків, середовищ, проектів), які діють різноманітно й нестандартно у відповідності зі своїми можливостями та специфікою поточної ситуації. Це органічно відповідає притаманному українцям прагненню до солідаризму вільних людей, у якому вони вбачають народний ідеал досконалого суспільного ладу.
Отже, етномережа повинна стимулювати вибух творчої активності нового планетарного українського етносу з одночасним забезпеченням його цілісності та солідарності. Для цього потрібні відновлення зв’язку поколінь і родових знань, розширення етнічної свідомості, передова модель самоорганізації й ефективна еволюційна стратегія.
СПУСКОВИЙ ГАЧОК І ГЛОБАЛЬНИЙ КАТАЛІЗАТОР
Дослідженням цивілізаційно-расової трансформації України і світу вже понад 5 років займається футурологічний журнал «Перехід-IV» з його інтернет-додатком «Народний Оглядач». Задля активізації середовищ нового українського народу та їх ефективної взаємодії журнал ініціює створення міжнародної громадської організації “Братство ветеранів Майдану”.
Головними завданнями цього проекту є:
1. Осмислення феномену України, колективне вироблення стратегії й механізмів самоорганізації української етномережі , популяризація ідей етнічної ідентичності та родоводу серед інших народів планети. Українська ідея переможе в Україні тоді, коли буде привабливою для інших народів світу, стане для них позитивним прикладом націотворення та високої етики міжнаціональних стосунків.
2. Налагодження комунікацій в Україні і світі між уже існуючими активними середовищами нового українського народу, практичне впровадження передових форм самоорганізації і самоврядування з використанням сучасних технологій спілкування.
3. Розробка і просування україномовного програмного забезпечення. Річ у тім, що в інформаційну епоху комп’ютери і комп’ютерні мережі є фізичною основою інтегрального інтелекту нації. Тому для розвитку передової української нації потрібне надійне програмне забезпечення, зроблене українцями і функціонуюче українською мовою.
4. Формування територіальних, професійних (варнових) і корпоративних громад нового українського народу та об’єднання їх в єдину світову українську Громаду. Іншими словами, українцям треба організовуватися за місцем проживання, за інтересами (природовідповідною діяльністю ) і за місцем роботи.
Описані 4 напрямки самоорганізації і самоусвідомлення нового українського народу фактично вже активовані Оранжевою революцією, в ході якої:
1) почалось інтенсивне колективне осмислення закономірностей розвитку і перспектив українського роду, а весь світ ще й досі спостерігає за Україною як унікальним місцем планети, де може розпочатися відновлення природного порядку, ментальне очищення і звільнення Людини з духовного та політичного рабства;
2) були активно задіяні сучасні технології мережевого, мобільного й космічного зв’язку;
4) голосно заявили про свою солідарність з Оранжевою революцією територіальні громади, корпорації, працівники інтелектуальної й духовної сфери, силовики, бізнесмени, студенти, громадські організації, профспілки.
Таким чином, проект “Братство ветеранів Майдану” виступає лише “спусковим гачком” і каталізатором вже існуючих процесів самоусвідомлення і самоорганізації нового українського народу. Через 2 роки Братство ветеранів Майдану має перетворитися на Всесвітнє братство українських громад, до якого увійдуть територіальні громади, корпорації і динамічні суспільні стани — т. зв. арійські варни: 1) духовно-інтелектуальний провід (брахмани), 2) державні організатори і воїни (кшатрії), 3) бізнесмени і 4) спеціалісти, об’єднані у професійні спілки.
ЛІДЕРА НЕ ЧЕКАЮТЬ!
Належність до етномережі відкриває українцям простір для глобального спілкування, співпраці та подорожей всюди, куди сягає Братство ветеранів Майдану з його солідарністю й гостинністю. Ці притаманні українцям риси переконливо продемонстрував київський Майдан Насолодження, при потраплянні до якого будь-яка потребуюча українська людина негайно була одягнута, нагодована, влаштована на нічліг і зігріта братерською любов’ю. Це всепроймаюче відчуття щастя від єдності з рідним народом є колосальним консолідуючим чинником глобальної української етномережі.
Мережа “Братства ветеранів Майдану” задумана як горизонтальна структура осередків, які через особисті контакти ініціюють створення нових осередків по всій земній кулі. Так, наприклад, осередок у Тернополі може зініціювати створення нових осередків у Краматорську чи Херсоні, а осередок у Черкасах — осередків у Луганську, Римі чи Аделаїді.
Виборні органи цієї міжнародної громадської організації виконуватимуть лише координаційні функції і допомагатимуть осередкам етномережі діяти творчо та ініціативно, висувати й підтримувати тисячі нових лідерів від тисяч нових українських громад. Ми не можемо чекати, коли з’явиться Лідер і всіх організує. Кожен, хто усвідомив себе частинкою нового, сонячного українського народу і долучився до етномережі, вже є арієм, лідером і організатором.
ДЕРЖАВА УКРАЇНСЬКОЇ МРІЇ
Новий український народ, ініційований на планетарному Майдані, потребує такої держави, яка б відповідала пробудженому українському духу свободи та творчості. Звісно, що у світі не існує єдиного, найкращого, універсального для всіх державного ладу. Для будь-якого народу найкращим є той лад, який відповідає народному способу життя, його традиціям і його мріям.
Традиційним для українців і, отже, найкращим для них є державний лад, корені якого сягають часу народження Трипільської цивілізації у 55 ст. до н. е. і який протягом 7,5 тисячоліть простежується на українській землі у державних традиціях ГіперБорії, Арти—Арати—Артанії, Великої Скуфії, Антського союзу, Київської Русі, гетьманських держав Богдана Хмельницького і Павла Скоропадського . Майбутню державу української мрії ми називаємо Третім Гетьманатом. Це вища форма демократії (народовладдя). Головною її особливістю є реалізація таких принципів:
— прозорість плодів державного управління зі щоквартальним оприлюдненням динаміки якості життя народу на основі Національного індексу людського розвитку (подібного до індексу програми розвитку ООН), що вираховується на основі об’єктивних показників добробуту, культури, здоров’я і народжуваності;
— персональна відповідальність керівників усіх рівнів за плоди своєї діяльності (згідно з аксіомою науки управління про неподільність відповідальності): гетьман і вищі посадовці за ре¬зультати своєї діяльності відповідають власним майном, власною свободою і власним життям;
— повноцінне територіальне, варнове і корпоративне самоврядування;
— свобода індивідуальної самореалізації згідно з природними здібностями й талантами;
— соціальна і національна солідарність.
МИ САМІ! ТРЕТІЙ ГЕТЬМАНАТ
Постіндустріальна держава української мрії не виникне сама собою — її власноруч має збудувати новий сонячний український народ, представлений масовим рухом постіндустріального середнього класу. Для цього йому треба взяти активну участь у політичному процесі України, причому зробити це негайно. На щастя, ситуація складається дуже сприятливо: вибори до Верховної Ради відбуватимуться на пропорційній основі, тобто у них братимуть участь лише політичні партії. Це відкриває можливості для перемоги невеликої, але авторитетної політичної структури (партії або блоку партій), яку народ буде вважати виразником своїх інтересів.
Отже, українському середньому класу треба самостійно, без участі недолугих і зіпсованих учорашніх “політиків” та “функціонерів”, створити свою політичну структуру, спроможну провести у Верховну Раду 340 своїх депутатів (три чверті від її загальної кількості у 450 осіб). Така рішуча перевага потрібна для того, щоб прийняти Конституцію держави української мрії і абсолютно законним, демократичним шляхом здійснити перехід до передового суспільно-політичного ладу — Третього Гетьманату, який забезпечить свободу самореалізації українському середньому класу, створить у державі попит на вільну, творчу, шляхетну людину, покаже всьому світу позитивний приклад реального народовладдя (органічної демократії).
Тотальну підтримку від українських громад політична сила «Третій Гетьманат» отримає лише тоді, коли вона буде створена самими цими громадами і буде ними фінансуватися. Технологічно це виглядає так. Територіальні, корпоративні і професійні (варнові) осередки Братства ветеранів Майдану стають організаційними центрами територіальних, корпоративних і професійних громад. Ці громади У СВОЄМУ СЕРЕДОВИЩІ знаходять авторитетних людей, які мають хист до політичної діяльності. Ці люди формують партійні осередки, що знаходяться під опікою та контролем своїх громад. У такий спосіб сформується політична сила, яка на парламентських виборах 2006 року отримає надпотужну підтримку.
Прийшовши до влади, підконтрольна українським громадам політична сила «Третій Гетьманат» формуватиме державу, яка буде підконтрольна українській нації. “Згори” її контролюватиме духовно-інтелектуальний провід (працівники наукової, інформаційної, освітньої, педагогічної, медичної, релігійної та мистецької сфер), “знизу” — приватний бізнес і профспілки.
Політична структура постіндустріального середнього класу із самого початку повинна формуватися на принципах честі, братерської щирості, компетентності та відповідальності. Вона повинна відкрити простір для самореалізації творчих і талановитих людей незалежно від їхнього соціального походження. Вона має стати динамічною системою соціальних ліфтів для всіх чесних, розумних і енергійних. Нинішню кастову систему соціальних бар’єрів і кланової корупції треба зламати! Тому в партії або блоці партій «Третій Гетьманат», як правило не повинно бути жодного діючого чи колишнього депутата Верховної Ради, жодної людини, яка входить чи раніше входила до керівних органів або апарату інших політичних партій.
Справа не в тому, що ми їх не любимо чи зневажаємо за інтелектуальну зашореність, некомпетентність і схильність завалювати будь-які серйозні проекти. Просто у них уже є середовище для ЇХНЬОЇ самореалізації. А ми створюємо сприятливий простір для НАШОЇ, сонячної, арійської самореалізації. Ми самі! Ми спромоглися вижити у цьому пострадянському корумпованому хаосі і фактом нашого нинішнього існування довели, що здатні проламувати стіни бюрократичної рутини і досягати реальних результатів, не втрачаючи при цьому честі та самоповаги. Ми маємо намір продемонструвати нашому народу і всьому світу, що держава може бути чесною і людяною, ефективною і милосердною — якщо за неї беруться ділові, відповідальні, щирі люди.
ГОЛОВНІ ЦІЛІ ПОЛІТИЧНОЇ СТРУКТУРИ «ТРЕТІЙ ГЕТЬМАНАТ»
«Третій Гетьманат» є політичним крилом всесвітнього руху українських громад і ставить перед собою досягнення таких головних цілей:
1. Стабільне зростання якості життя українського народу згідно з критеріями програми розвитку ООН, які розраховуються на основі індексів тривалості життя, досягнутого рівня освіти і реальних доходів на душу населення.
2. Кількісне зростання українського народу, політика активної підтримки дитинства, материнства і батьківства.
3. Формування відповідальної перед Богом і народом влади згідно з українськими традиціями самоврядування і досягненнями сучасної науки управління.
4. Максимальна свобода дрібному і середньому бізнесу, формування потужних українських корпорацій та їх державна підтримка на глобальних ринках.
5. Політика активного нейтралітету, орієнтація не на Схід чи Захід, а лише на Бога і власні сили.
6. Адміністративно-територіальна реформа, перехід на трьохрівневу систему управління «Центр—полк—поселення», формування близько сотні органічних округів (полків) з високим рівнем самоврядування й відповідальності (за прикладом Франції та інших сумірних з Україною держав).
7. Військова реформа: створення добровільного територіального війська (за прикладом Швейцарії) і професійних мобільних сил швидкого розгортання, активний розвиток фізкультури, спорту і бойових мистецтв.
Місцеві осередки «Третього Гетьманату» формуються лише за ініціативи та сприяння місцевих громад українського постіндустріального середнього класу, об’єднаних в комунікаційну етномережу «Братство ветеранів Майдану», скорочено - БРАМА.
З ЧОГО ПОЧИНАТИ?
Сьогодні мільйони українців усього світу потребують активного спілкування задля осмислення того, що відбулося і усвідомлення того, що незабаром має відбутися. Тому перше, що треба зробити, так це забезпечити їм можливість такого спілкування через створення дискусійних клубів.
Прикладом може бути успішна робота Київського читацького клубу “Перехід-IV”, який за два роки свого існування виступив потужним генератором ідей і технологій Великого Переходу. Принцип його роботи простий: у визначений день призначається тематичне клубне зібрання з визначеним порядком денним, на яке запрошуються зацікавлені друзі і знайомі, друзі друзів і знайомі знайомих. Для участі у зібранні присутні сплачують вхідний внесок 5 грн., студенти і безробітні — 2 грн. При цьому вони реєструються у списку присутніх, повідомляючи своє прізвище, ім’я та по батькові, місце роботи чи рід занять, контактний телефон та електронну пошту. За рахунок зібраних внесків кожного разу влаштовується “солодкий стіл”: чай, кава, вода, печиво тощо. На наступне зібрання запрошуються всі, що залишили свої контактні телефони та електронні адреси, вони також можуть запросити своїх друзів і знайомих. Зі списку учасників клубу періодично викреслюються особи, які зареєструвалися, але протягом двох-трьох місяців не брали участі у клубних зустрічах. Таким чином, читацький клуб — це неформальне, динамічне середовище, яке нікого ні до чого не зобов’язує, проте дозволяє спілкуватися з духовно близькими людьми, обмінюватися ідеями, вчитися, знаходити нових друзів.
Такого роду читацькі клуби є чудовими інтелектуальними майданчиками для обговорення перспектив Оранжевої революції і формування осередків етномережі Братства ветеранів Майдану (БВМ) у різних містах та країнах. Дуже цікаво виглядає взаємодія таких осередків із величезними можливостями спілкування, подорожування, участі у спільних проектах.
Отже:
1. Якщо у вас є однодумці — створюйте місцевий осередок БВМ та залучайте до нього чесних, активних, ділових людей. Не чекайте, що хтось проявить ініціативу — проявляйте її самі, лідера не чекають! Якщо у вашому місті буде кілька осередків — це лише на користь нашій спільній справі, об’єднуйте їх в єдину міську організацію.
2. Якщо у вас є друзі в інших містах України і світу — розкажіть їм про БВМ і Третій Гетьманат, перешліть цей текст, допоможіть створити осередок у їхньому місті. Нам потрібно мати осередки в кожному обласному і районному центрі України.
3. Налагоджуйте горизонтальні зв’язки: познайомте ваших друзів між собою і познайомтеся самі з друзями ваших друзів. Чим більше нас буде, тим сильнішим стане кожен з нас: “Разом нас багато — нас не подолати!”
4. Напишіть про ваш осередок у тимчасовий координаційний центр — редакцію журналу “Перехід-IV” на адресу [email protected] — і ми допоможемо вам познайомитися з усіма іншими осередками глобальної етномережі. Телефонуйте особисто мені: (38044) 460-30-21, ставте запитання, давайте пропозиції.
Для офіційного створення осередку Братства ветеранів Майдану потрібно ознайомитися з проектом статуту БВМ, провести засідання осередку, скласти відповідний протокол (для іноземних представників також заяву) у трьох примірниках і надіслати два примірники рекомендованим листом на адресу:
Каганець Ігор Володимирович
аб. скр. 23, Київ-108, 04108, Україна—Ukraїna.
Наступним нашим кроком будуть установчі збори Міжнародної громадської організації “Братство ветеранів Майдану”, формування координуючих органів і початок повноцінної роботи.
Братство ветеранів Майдану — це вияв народної ініціативи та самоорганізації. Українцям набридло бути статистами в чужих іграх. Ми розпочинаємо власну справу.
Хай Буде!
Ігор Каганець,
головний редактор журналу “Перехід-IV”,
завідувач Лабораторії психоінформатики
Центру з інформаційних проблем територій НАН України,
автор книг «Нація золотих комірців» (1994), «Психологічні аспекти в менеджменті» (1997) і «Арійський стандарт» (2004)
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Братство ветеранів Майдану і Третій Гетьманат (оновлено)
Світ:
05010401e.jpg
Політичної революції не відбулося, зате відбулася прорахована рік тому революція в умах людей та божественна ініціація нового українського народу, якому належить майбутнє. Він уже знає, що є могутньою силою, спроможною перемагати, — і має твердий намір довершити розпочату справу. Найголовніше — він переконався, що покладатися може лише на власні сили і лише на власну політичну структуру, яку негайно треба створити.
Тому відразу ж почалася інтенсивна самоорганізація нового українського народу. Його внутрішнім пасіонарним ядром стали мільйони українців, які особисто пройшли через божественний енергетичний вихор Київського етнотворчого реактора і здійснили оновлення свідомості. Планетарним тілом нового народу стали десятки мільйонів українців, які сміливо вийшли на вулиці Львова, Харкова, Дніпропетровська, Нью-Йорку, Торонто, Брюсселя та сотень інших міст планети, напружено стежили за подіями української революції по телевізору і радіо, співпереживали й молилися за успіх спільної справи, разом з усіма пройшли катарсис та ініціацію. Усі вони здобули унікальний досвід гострої тривоги за долю України і всепроймаючої радості започаткування нового українського народу, отже стали ветеранами, тобто досвідченими, випробуваними, перевіреними.
МИ, ПОСТІНДУСТРІАЛЬНИЙ СЕРЕДНІЙ КЛАС
Досі політичний процес в Україні відбувався у формі змагання олігархічно-кланових груп (“верхів”) за маніпулювання свідомістю найменш освічених, соціально пасивних верств населення: пенсіонерів, пільговиків, інвалідів тощо (“низів”). Натомість українська революція здійснювалася середнім класом: менеджерами, працівниками інтелектуальної та інформаційної сфери, студентами, малим і середнім бізнесом, кваліфікованими спеціалістами. Визначальним тут є не соціальний чи майновий статус, а ініціативність і психологія самодостатності та відповідальності за свою долю — адже ці люди прибули на Майдан зі своєї волі, за свої гроші, з переконаністю, що від їхньої особистої участі залежить хід подальшої історії.
Якщо бути точним, то в Україні народився постіндустріальний середній клас. Його характерною особливістю є високий рівень освіти, культури й моралі, володіння літературною мовою, відкритість до сучасних технологій, наприклад, приблизно половина учасників київського Майдану оснащена мобільним зв’язком і працює на комп’ютерах. А щодо володіння власністю, що є класичною ознакою середнього класу, то в інформаційну епоху головним чинником багатства є інтелект і культура. Для того щоб нинішній відносно бідний український середній клас став заможним, йому потрібні лише свобода для саморозвитку і національна солідарність для конкурентоспроможності на глобальних ринках.
Отже, з кінця 2004 року почалось народження НОВОГО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ у формі МАСОВОГО РУХУ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ, який раптом усвідомив свою силу, здатність об’єднуватися й перемагати. Він також усвідомив, що за нинішньої політичної системи на нього немає попиту, бо цій владі не потрібні активні, творчі, освічені, самодостатні, шляхетні люди. Особливо важка ситуація у студентської молоді, якій після закінчення навчання лишається або опинитися в бідності, або емігрувати (як уже зробити сотні тисяч молодих українців), або піти в найми до іноземних транснаціональних корпорацій, назавжди забувши про свої мрії та переконання. Український бізнес вже ситий по горло державним рекетом і тіньовою економікою, йому набридло ховатися на власній землі, він прагне працювати чесно, відкрито й масштабно. Нас всіх уже дістали “професійні політики” з їх інтелектуальною обмеженістю, некомпетентністю, боягузтвом і безбожністю, які свою продажність і зрадливість називають прагматизмом, а брехливість та аморальність виправдовують тим, що “політика — це брудна справа”. Але ж ми знаємо, що політика — це наука і мистецтво владарювання, тому немає брудної політики, а є брудні політики.
Висновок зрозумілий: визволення середнього класу залежить від самого середнього класу. Потрібно сказати: “Ми самі!” і брати свою долю у свої руки. Час настав! Існуючий протиприродний, брехливий і лицемірний суспільний лад нас не задовольняє, і його негайно треба змінити. Для цього нам потрібна ефективна ОРГАНІЗАЦІЯ розумних, ініціативних, порядних і відповідальних людей — без професійних паразитів, імітаторів, демагогів, зрадників і заробітчан від політики. Залучення до спільної дії нових людей, не зіпсованих нинішнім політичним гадючником — принципова умова життєспроможності новостворюваного руху і його перемоги.
ПЛАНЕТАРНИЙ РУХ СВІДОМОСТІ
Ініціативність, творчість, сонячність, самодостатність і самоорганізація — це головні козирі постіндустріального середнього класу. Водночас це характерні особливості української, ширше — арійської людини (від Ар-Яр — Сонце, Ярило). Пам’ятаєте прислів’я: “Де два українці, там три гетьмани”. Тому нова організаційна структура повинна створити простір, максимально сприятливий для вивільнення українського духу, творчого вибуху народної ініціативи й розквіту українського роду.
Для цієї мети найкраще підходить форма етномережі. Ключовою ідеєю мережевої організації є наявність єдиної стратегії при відсутності єдиної тактики. Тобто організація складається з об’єднаних спільною стратегією, світоглядом та ідеологією автономних або напівавтономних частин (осередків, середовищ, проектів), які діють різноманітно й нестандартно у відповідності зі своїми можливостями та специфікою поточної ситуації. Це органічно відповідає притаманному українцям прагненню до солідаризму вільних людей, у якому вони вбачають народний ідеал досконалого суспільного ладу.
Отже, етномережа повинна стимулювати вибух творчої активності нового планетарного українського етносу з одночасним забезпеченням його цілісності та солідарності. Для цього потрібні відновлення зв’язку поколінь і родових знань, розширення етнічної свідомості, передова модель самоорганізації й ефективна еволюційна стратегія.
СПУСКОВИЙ ГАЧОК І ГЛОБАЛЬНИЙ КАТАЛІЗАТОР
Дослідженням цивілізаційно-расової трансформації України і світу вже понад 5 років займається футурологічний журнал «Перехід-IV» з його інтернет-додатком «Народний Оглядач». Задля активізації середовищ нового українського народу та їх ефективної взаємодії журнал ініціює створення міжнародної громадської організації “Братство ветеранів Майдану”.
Головними завданнями цього проекту є:
1. Осмислення феномену України, колективне вироблення стратегії й механізмів самоорганізації української етномережі , популяризація ідей етнічної ідентичності та родоводу серед інших народів планети. Українська ідея переможе в Україні тоді, коли буде привабливою для інших народів світу, стане для них позитивним прикладом націотворення та високої етики міжнаціональних стосунків.
2. Налагодження комунікацій в Україні і світі між уже існуючими активними середовищами нового українського народу, практичне впровадження передових форм самоорганізації і самоврядування з використанням сучасних технологій спілкування.
3. Розробка і просування україномовного програмного забезпечення. Річ у тім, що в інформаційну епоху комп’ютери і комп’ютерні мережі є фізичною основою інтегрального інтелекту нації. Тому для розвитку передової української нації потрібне надійне програмне забезпечення, зроблене українцями і функціонуюче українською мовою.
4. Формування територіальних, професійних (варнових) і корпоративних громад нового українського народу та об’єднання їх в єдину світову українську Громаду. Іншими словами, українцям треба організовуватися за місцем проживання, за інтересами (природовідповідною діяльністю ) і за місцем роботи.
Описані 4 напрямки самоорганізації і самоусвідомлення нового українського народу фактично вже активовані Оранжевою революцією, в ході якої:
1) почалось інтенсивне колективне осмислення закономірностей розвитку і перспектив українського роду, а весь світ ще й досі спостерігає за Україною як унікальним місцем планети, де може розпочатися відновлення природного порядку, ментальне очищення і звільнення Людини з духовного та політичного рабства;
2) були активно задіяні сучасні технології мережевого, мобільного й космічного зв’язку;
3) було поставлено питання про необхідність розробки українського програмного забезпечення ;
4) голосно заявили про свою солідарність з Оранжевою революцією територіальні громади, корпорації, працівники інтелектуальної й духовної сфери, силовики, бізнесмени, студенти, громадські організації, профспілки.
Таким чином, проект “Братство ветеранів Майдану” виступає лише “спусковим гачком” і каталізатором вже існуючих процесів самоусвідомлення і самоорганізації нового українського народу. Через 2 роки Братство ветеранів Майдану має перетворитися на Всесвітнє братство українських громад, до якого увійдуть територіальні громади, корпорації і динамічні суспільні стани — т. зв. арійські варни: 1) духовно-інтелектуальний провід (брахмани), 2) державні організатори і воїни (кшатрії), 3) бізнесмени і 4) спеціалісти, об’єднані у професійні спілки.
ЛІДЕРА НЕ ЧЕКАЮТЬ!
Належність до етномережі відкриває українцям простір для глобального спілкування, співпраці та подорожей всюди, куди сягає Братство ветеранів Майдану з його солідарністю й гостинністю. Ці притаманні українцям риси переконливо продемонстрував київський Майдан Насолодження, при потраплянні до якого будь-яка потребуюча українська людина негайно була одягнута, нагодована, влаштована на нічліг і зігріта братерською любов’ю. Це всепроймаюче відчуття щастя від єдності з рідним народом є колосальним консолідуючим чинником глобальної української етномережі.
Мережа “Братства ветеранів Майдану” задумана як горизонтальна структура осередків, які через особисті контакти ініціюють створення нових осередків по всій земній кулі. Так, наприклад, осередок у Тернополі може зініціювати створення нових осередків у Краматорську чи Херсоні, а осередок у Черкасах — осередків у Луганську, Римі чи Аделаїді.
Виборні органи цієї міжнародної громадської організації виконуватимуть лише координаційні функції і допомагатимуть осередкам етномережі діяти творчо та ініціативно, висувати й підтримувати тисячі нових лідерів від тисяч нових українських громад. Ми не можемо чекати, коли з’явиться Лідер і всіх організує. Кожен, хто усвідомив себе частинкою нового, сонячного українського народу і долучився до етномережі, вже є арієм, лідером і організатором.
ДЕРЖАВА УКРАЇНСЬКОЇ МРІЇ
Новий український народ, ініційований на планетарному Майдані, потребує такої держави, яка б відповідала пробудженому українському духу свободи та творчості. Звісно, що у світі не існує єдиного, найкращого, універсального для всіх державного ладу. Для будь-якого народу найкращим є той лад, який відповідає народному способу життя, його традиціям і його мріям.
Традиційним для українців і, отже, найкращим для них є державний лад, корені якого сягають часу народження Трипільської цивілізації у 55 ст. до н. е. і який протягом 7,5 тисячоліть простежується на українській землі у державних традиціях ГіперБорії, Арти—Арати—Артанії, Великої Скуфії, Антського союзу, Київської Русі, гетьманських держав Богдана Хмельницького і Павла Скоропадського . Майбутню державу української мрії ми називаємо Третім Гетьманатом. Це вища форма демократії (народовладдя). Головною її особливістю є реалізація таких принципів:
— підконтрольність держави українській Громаді;
— відповідність державного ладу українському способу життя, природним законам і принципам науки управління;
— прозорість плодів державного управління зі щоквартальним оприлюдненням динаміки якості життя народу на основі Національного індексу людського розвитку (подібного до індексу програми розвитку ООН), що вираховується на основі об’єктивних показників добробуту, культури, здоров’я і народжуваності;
— персональна відповідальність керівників усіх рівнів за плоди своєї діяльності (згідно з аксіомою науки управління про неподільність відповідальності): гетьман і вищі посадовці за ре¬зультати своєї діяльності відповідають власним майном, власною свободою і власним життям;
— повноцінне територіальне, варнове і корпоративне самоврядування;
— свобода індивідуальної самореалізації згідно з природними здібностями й талантами;
— соціальна і національна солідарність.
МИ САМІ! ТРЕТІЙ ГЕТЬМАНАТ
Постіндустріальна держава української мрії не виникне сама собою — її власноруч має збудувати новий сонячний український народ, представлений масовим рухом постіндустріального середнього класу. Для цього йому треба взяти активну участь у політичному процесі України, причому зробити це негайно. На щастя, ситуація складається дуже сприятливо: вибори до Верховної Ради відбуватимуться на пропорційній основі, тобто у них братимуть участь лише політичні партії. Це відкриває можливості для перемоги невеликої, але авторитетної політичної структури (партії або блоку партій), яку народ буде вважати виразником своїх інтересів.
Отже, українському середньому класу треба самостійно, без участі недолугих і зіпсованих учорашніх “політиків” та “функціонерів”, створити свою політичну структуру, спроможну провести у Верховну Раду 340 своїх депутатів (три чверті від її загальної кількості у 450 осіб). Така рішуча перевага потрібна для того, щоб прийняти Конституцію держави української мрії і абсолютно законним, демократичним шляхом здійснити перехід до передового суспільно-політичного ладу — Третього Гетьманату, який забезпечить свободу самореалізації українському середньому класу, створить у державі попит на вільну, творчу, шляхетну людину, покаже всьому світу позитивний приклад реального народовладдя (органічної демократії).
Тотальну підтримку від українських громад політична сила «Третій Гетьманат» отримає лише тоді, коли вона буде створена самими цими громадами і буде ними фінансуватися. Технологічно це виглядає так. Територіальні, корпоративні і професійні (варнові) осередки Братства ветеранів Майдану стають організаційними центрами територіальних, корпоративних і професійних громад. Ці громади У СВОЄМУ СЕРЕДОВИЩІ знаходять авторитетних людей, які мають хист до політичної діяльності. Ці люди формують партійні осередки, що знаходяться під опікою та контролем своїх громад. У такий спосіб сформується політична сила, яка на парламентських виборах 2006 року отримає надпотужну підтримку.
Прийшовши до влади, підконтрольна українським громадам політична сила «Третій Гетьманат» формуватиме державу, яка буде підконтрольна українській нації. “Згори” її контролюватиме духовно-інтелектуальний провід (працівники наукової, інформаційної, освітньої, педагогічної, медичної, релігійної та мистецької сфер), “знизу” — приватний бізнес і профспілки.
Політична структура постіндустріального середнього класу із самого початку повинна формуватися на принципах честі, братерської щирості, компетентності та відповідальності. Вона повинна відкрити простір для самореалізації творчих і талановитих людей незалежно від їхнього соціального походження. Вона має стати динамічною системою соціальних ліфтів для всіх чесних, розумних і енергійних. Нинішню кастову систему соціальних бар’єрів і кланової корупції треба зламати! Тому в партії або блоці партій «Третій Гетьманат», як правило не повинно бути жодного діючого чи колишнього депутата Верховної Ради, жодної людини, яка входить чи раніше входила до керівних органів або апарату інших політичних партій.
Справа не в тому, що ми їх не любимо чи зневажаємо за інтелектуальну зашореність, некомпетентність і схильність завалювати будь-які серйозні проекти. Просто у них уже є середовище для ЇХНЬОЇ самореалізації. А ми створюємо сприятливий простір для НАШОЇ, сонячної, арійської самореалізації. Ми самі! Ми спромоглися вижити у цьому пострадянському корумпованому хаосі і фактом нашого нинішнього існування довели, що здатні проламувати стіни бюрократичної рутини і досягати реальних результатів, не втрачаючи при цьому честі та самоповаги. Ми маємо намір продемонструвати нашому народу і всьому світу, що держава може бути чесною і людяною, ефективною і милосердною — якщо за неї беруться ділові, відповідальні, щирі люди.
ГОЛОВНІ ЦІЛІ ПОЛІТИЧНОЇ СТРУКТУРИ «ТРЕТІЙ ГЕТЬМАНАТ»
«Третій Гетьманат» є політичним крилом всесвітнього руху українських громад і ставить перед собою досягнення таких головних цілей:
1. Стабільне зростання якості життя українського народу згідно з критеріями програми розвитку ООН, які розраховуються на основі індексів тривалості життя, досягнутого рівня освіти і реальних доходів на душу населення.
2. Кількісне зростання українського народу, політика активної підтримки дитинства, материнства і батьківства.
3. Формування відповідальної перед Богом і народом влади згідно з українськими традиціями самоврядування і досягненнями сучасної науки управління.
4. Максимальна свобода дрібному і середньому бізнесу, формування потужних українських корпорацій та їх державна підтримка на глобальних ринках.
5. Політика активного нейтралітету, орієнтація не на Схід чи Захід, а лише на Бога і власні сили.
6. Адміністративно-територіальна реформа, перехід на трьохрівневу систему управління «Центр—полк—поселення», формування близько сотні органічних округів (полків) з високим рівнем самоврядування й відповідальності (за прикладом Франції та інших сумірних з Україною держав).
7. Військова реформа: створення добровільного територіального війська (за прикладом Швейцарії) і професійних мобільних сил швидкого розгортання, активний розвиток фізкультури, спорту і бойових мистецтв.
Місцеві осередки «Третього Гетьманату» формуються лише за ініціативи та сприяння місцевих громад українського постіндустріального середнього класу, об’єднаних в комунікаційну етномережу «Братство ветеранів Майдану», скорочено - БРАМА.
З ЧОГО ПОЧИНАТИ?
Сьогодні мільйони українців усього світу потребують активного спілкування задля осмислення того, що відбулося і усвідомлення того, що незабаром має відбутися. Тому перше, що треба зробити, так це забезпечити їм можливість такого спілкування через створення дискусійних клубів.
Прикладом може бути успішна робота Київського читацького клубу “Перехід-IV”, який за два роки свого існування виступив потужним генератором ідей і технологій Великого Переходу. Принцип його роботи простий: у визначений день призначається тематичне клубне зібрання з визначеним порядком денним, на яке запрошуються зацікавлені друзі і знайомі, друзі друзів і знайомі знайомих. Для участі у зібранні присутні сплачують вхідний внесок 5 грн., студенти і безробітні — 2 грн. При цьому вони реєструються у списку присутніх, повідомляючи своє прізвище, ім’я та по батькові, місце роботи чи рід занять, контактний телефон та електронну пошту. За рахунок зібраних внесків кожного разу влаштовується “солодкий стіл”: чай, кава, вода, печиво тощо. На наступне зібрання запрошуються всі, що залишили свої контактні телефони та електронні адреси, вони також можуть запросити своїх друзів і знайомих. Зі списку учасників клубу періодично викреслюються особи, які зареєструвалися, але протягом двох-трьох місяців не брали участі у клубних зустрічах. Таким чином, читацький клуб — це неформальне, динамічне середовище, яке нікого ні до чого не зобов’язує, проте дозволяє спілкуватися з духовно близькими людьми, обмінюватися ідеями, вчитися, знаходити нових друзів.
Такого роду читацькі клуби є чудовими інтелектуальними майданчиками для обговорення перспектив Оранжевої революції і формування осередків етномережі Братства ветеранів Майдану (БВМ) у різних містах та країнах. Дуже цікаво виглядає взаємодія таких осередків із величезними можливостями спілкування, подорожування, участі у спільних проектах.
Отже:
1. Якщо у вас є однодумці — створюйте місцевий осередок БВМ та залучайте до нього чесних, активних, ділових людей. Не чекайте, що хтось проявить ініціативу — проявляйте її самі, лідера не чекають! Якщо у вашому місті буде кілька осередків — це лише на користь нашій спільній справі, об’єднуйте їх в єдину міську організацію.
2. Якщо у вас є друзі в інших містах України і світу — розкажіть їм про БВМ і Третій Гетьманат, перешліть цей текст, допоможіть створити осередок у їхньому місті. Нам потрібно мати осередки в кожному обласному і районному центрі України.
3. Налагоджуйте горизонтальні зв’язки: познайомте ваших друзів між собою і познайомтеся самі з друзями ваших друзів. Чим більше нас буде, тим сильнішим стане кожен з нас: “Разом нас багато — нас не подолати!”
4. Напишіть про ваш осередок у тимчасовий координаційний центр — редакцію журналу “Перехід-IV” на адресу [email protected] — і ми допоможемо вам познайомитися з усіма іншими осередками глобальної етномережі. Телефонуйте особисто мені: (38044) 460-30-21, ставте запитання, давайте пропозиції.
Для офіційного створення осередку Братства ветеранів Майдану потрібно ознайомитися з проектом статуту БВМ, провести засідання осередку, скласти відповідний протокол (для іноземних представників також заяву) у трьох примірниках і надіслати два примірники рекомендованим листом на адресу:
Каганець Ігор Володимирович
аб. скр. 23, Київ-108, 04108, Україна—Ukraїna.
Наступним нашим кроком будуть установчі збори Міжнародної громадської організації “Братство ветеранів Майдану”, формування координуючих органів і початок повноцінної роботи.
Братство ветеранів Майдану — це вияв народної ініціативи та самоорганізації. Українцям набридло бути статистами в чужих іграх. Ми розпочинаємо власну справу.
Хай Буде!
Ігор Каганець,
головний редактор журналу “Перехід-IV”,
завідувач Лабораторії психоінформатики
Центру з інформаційних проблем територій НАН України,
автор книг «Нація золотих комірців» (1994), «Психологічні аспекти в менеджменті» (1997) і «Арійський стандарт» (2004)
[email protected]
www.perehid.org.ua
observer.sd.org.ua
(38044) 460-30-21
--------------------------------
В тему:
Проект статуту БВМ
Протокол зібрання місцевого осередку БВМ
Заява іноземного члена БВМ
2005 рік очима футуролога
Київський етнотворчий реактор
Жнива Господні починаються в 2004 році
Тотальна війна
Арійський стандарт
Linux бродить Україною...
Український комп’ютер: сучасний стан і перспективи
Проект СЕНСАР: мова, одяг, Лінукс
Проект СЕНСАР
Природний закон, або як нам українізувати українців (програма дій)
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта