Сьогодні вранці після серйозної розмови, яка відбулася в кабінеті у прем'єра Віктора Януковича, у відставку подала глава Держкомпідприємництва Інна Богословська. Вона пішла слідом за міністром економіки Валерієм Хорошковським (який колись перебував з нею в «Команді озимого покоління»), залишивши після себе так само, як і він, своєрідну пояснювальну.
Сьогодні, 19 січня 2004року, я подала заяву про відставку з посади глави Державного комітету з регуляторної політики і підприємництва. Це виважене і відповідальне рішення вимагає пояснення широкій публіці, оскільки недостача інформації може викликати домисли і характерні для українського політикума спекуляції.
Основні причини моєї відставки можна скласти в коротку формулу:
Система виконавчої влади в нашій країні хвора і неефективна. Ні її структура, ні функції, ні розподіл повноважень, ні кадровий склад – не відповідають новим задачам держави, сучасним потребам суспільства. Необхідна радикальна адміністративна реформа.
Потворна система приводить до постійних інституціональних помилок і не дозволяє виробляти необхідну стратегію і тактику. Потворна система породжує потворні явища, до яких належить, зокрема, і “азаровщина”.
Змінити що-небудь в існуючому стані речей на рівні окремо взятого державного комітету – неможливо. Займатися всередині такої системи боротьбою за здоровий глузд – непродуктивно. Потрібно вийти із системи, розробити курс лікування і провести його з тими, хто здатний чути і лікувати.
Трохи історії. Даючи згоду на пропозицію очолити комітет після ряду відмов від роботи у виконавчій владі, я керувалася надією на осмислену групову роботу. Націленість прем'єр-міністра В.Ф.Януковича на командний підхід, консолідацію влади і суспільства, давали ґрунт для такої надії. Не переслідуючи ніяких корисливих цілей, я йшла вірою і правдою служити народу України. Будучи переконаним прихильником ринкової економіки, я прагнула працювати для підтримки і розвитку підприємницького духу українців, для зниження податкового тиску, підвищення доходів громадян, дерегуляції, залучення інвестицій, створення фондового ринку. У служінні своїй країні – моя радість і самореалізація.
Однак, у ході моєї роботи проявилися нездоланні протиріччя з ідеологією і принципами роботи, яку сповідає перший віце-прем'єр Азаров М.Я., відповідальний за економічний блок уряду. Оскільки сучасна система виконавчої влади України являє собою гібрид залишків радянської адмінсистеми і слабких зародків інструментів ринкової економіки, вплив суб'єктивного фактора залишається неприпустимо високим. Є благодатний ґрунт для таких людей, як Азаров, і на ньому процвітає таке явище, як “азаровщина”.
“Азаровщина” - це:
1. Неповага до громадян власної країни і нелюбов до самої України, невір'я в її сили. Від “звірств” податкової в часи Азарова – до демонстративного небажання говорити українською мовою та активної участі в створенні Єдиного Економічного Простору.
2. Відсутність системного підходу, проектного мислення і робота в постійному стані “авралу”, гасіння пожежі. За весь час роботи не було проведено жодної наради за участю керівників міністерств і відомств економічного блоку, на якій би розглядалися питання стратегії і тактики економічної політики. Водночас проведені міністерством фінансів спонтанні заходи суперечать проголошеній урядом і прийнятій Верховною Радою (програмі соціально-економічного розвитку).
3. Розпорядження бюджетними грішми як своїми власними. Згадаємо “палаци” податкових адміністрацій і “хатинки” і центрів соціальної допомоги або судів. Згадаємо 30 % податкових надходжень, які витрачалися за одноосібною вказівкою Азарова “на розвиток податкової системи”. А тепер за гроші платників податків будуть повертатися і 120 мільйонів доларів США, які міністр фінансів знову позичив у міжнародних фінансових організацій не на інновації в економіку, а на розвиток фіскальних органів.
4. Повна зневага закону. Як у часи “азаровщини” податкова адміністрація видавала документи, які суперечать закону, так і сьогодні перший віце-прем'єр є головним ініціатором прийняття незаконних рішень як Верховною Радою, так і Кабінетом міністрів – від зміни Законом про бюджет правил оподатковування, спроб знищення спрощеної системи оподатковування, зниження мінімальної заробітної плати – до зменшення базових показників для розрахунку пенсій. Іншими словами – від податків на памперси – до “податку на пенсію”.
5. Подвійні стандарти і ханжество. З одного боку – жорсткі вимоги сплати податків платниками податків, з іншого боку – порушення закону і неповернення мільярдів обігових коштів підприємств у вигляді ПДВ. З одного боку – декларування власної святості, з іншого боку – повсюдні “відкати” при поверненні ПДВ, спонукання до внесків у фонд “Професіонал”. З одного боку - вимога від інших скорочення бюджетних витрат, з іншого боку – неймовірне роздування штатів і підвищення зарплат для “своїх” у податковій адміністрації, а тепер – ті ж тенденції в міністерстві фінансів: окреме від інших підвищення зарплат, створення власного бюджетного ВУЗу, купівля парку автомобілів для міністерства, виділення десятків мільйонів гривень для “соціального захисту” і житлового будівництва для працівників мінфіну.
6. Войовниче неуцтво, визнання тільки власної правоти. Уже ні для кого не секрет, що “азаровці” постійно порушують регламент роботи Кабінету міністрів. На розгляд урядових комітетів Мінфіном виносяться неузгоджені з іншими міністерствами і відомствами, незаконні, “сирі” документи. Неодноразово пропонувалося приймати проекти постанов Кабміну взагалі “зі слів”. Практика винесення першим віце-прем'єром на засідання Кабінету міністрів документів, які не були розглянуті на урядових комітетах, стала постійною. Свідомо порушуються правила регуляторної політики, проголошеної Президентом і встановленої Законом.
7. Відмовлення від чесної і відкритої групової роботи на користь брехні, маніпуляцій людьми, погроз і шантажу. Апогеєм стали підготовка проекту бюджету на 2004 рік, а також подача через колишнього підлеглого Азарова по податковій адміністрації, народного депутата Бондаренка сумно відомого закону 4000-1. Розуміючи, що ці безграмотні і незаконні документи не пройдуть експертизу при розгляді в міністерствах і відомствах, перший віце-прем'єр провів серію маніпуляцій як у Кабміні, так і у Верховній Раді. У результаті сьогодні мільйони моїх співгромадян не знають, як їм виконувати закони, як вести бізнес, які податки платити, яку пенсію їм одержувати і як нараховувати пенсійні внески.
Як наслідок, замість осмисленої, системної праці, робота Держпідприємництва являє собою постійне “відловлювання шедеврів” Мінфіну і боротьбу з “азаровщиною”. Мінфін став ідеологом “протаскування” антиринкових законів, розширення бази оподатковування без зниження ставок, тобто збільшення податкового тиску, адміністративного регулювання цін, збереження низьких соціальних стандартів, а значить – гальмування зростання доходів населення, знищення спрощеної системи оподатковування. Водночас подавані нами ініціативи просто не розглядаються. Доводи – не сприймаються. Будь-які заперечення проти незаконних дій викликають хамську реакцію першого віце-прем’єра, найчастіше - з криками та образами. У такому ж становищі – багато керівників виконавчої влади. Кожна перемога закону і здорового глузду дається неймовірними зусиллями.
Я йшла в Держпідприємництва, щоб побудувати міст розуміння і діалогу між владою та бізнесом. Але з таким “економічним” першим віце-прем'єром по цьому мосту бізнес може прийти тільки в газову камеру. Я його туди – не поведу.
Заявляю відповідально і професійно - Азаров та “азаровщина” представляють ідеологію і політику, несумісні з розвитком підприємництва, інвестицій, економічної свободи, євроінтеграційного курсу України, а також несумісні з повагою до власного народу і прав людини, дотриманням закону і соціальною справедливістю.
Я впевнена, що кожен житель України стикається з такою “азаровщиною” у своєму місті, області, селі. Це – хвороба. Її потрібно лікувати. Радикально.
За наявності таких людей при владі неможливо ні примирення, ні консолідація суспільства, ні економічне процвітання країни. Такі люди скомпроментують будь-яку владу і будь-яку гарну ідею.
Я, як професіонал і патріот України, готова знайти спільну мову і компроміс з кожним, хто професійний, чесний і любить свою країну і її громадян. Але я ні за яких умов не погоджуся на політику “під ковдрою” по-азаровському, на єзуїтські маніпуляції з народом, службовцями органів виконавчої влади, народними депутатами. Працювати під началом державного службовця, який зневажає цінності, що є для мене святими – суперечить моїй громадянській позиції.
Не розраховуючи на ухвалення рішення про відставку першого віце-прем'єра, я іду, щоб повернутися, коли ми вилікуємо нашу країну від “азаровщини”.
Дотримання законності і повагу до людської особистості я увібрала з молоком матері і пронесу в житті до кінця. У цьому – моя правда. Я чиста перед Богом і своїм народом, мені нема чого боятися – у цьому моя сила. Я працюю і буду працювати на благо своєї України – у цьому моє життя.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Інна Богословська: «З таким “економічним” першим віце-прем'єром бізнес може прийти тільки в газову камеру»
Світ:
04011903e.jpg
Сьогодні, 19 січня 2004року, я подала заяву про відставку з посади глави Державного комітету з регуляторної політики і підприємництва. Це виважене і відповідальне рішення вимагає пояснення широкій публіці, оскільки недостача інформації може викликати домисли і характерні для українського політикума спекуляції.
Основні причини моєї відставки можна скласти в коротку формулу:
Система виконавчої влади в нашій країні хвора і неефективна. Ні її структура, ні функції, ні розподіл повноважень, ні кадровий склад – не відповідають новим задачам держави, сучасним потребам суспільства. Необхідна радикальна адміністративна реформа.
Потворна система приводить до постійних інституціональних помилок і не дозволяє виробляти необхідну стратегію і тактику. Потворна система породжує потворні явища, до яких належить, зокрема, і “азаровщина”.
Змінити що-небудь в існуючому стані речей на рівні окремо взятого державного комітету – неможливо. Займатися всередині такої системи боротьбою за здоровий глузд – непродуктивно. Потрібно вийти із системи, розробити курс лікування і провести його з тими, хто здатний чути і лікувати.
Трохи історії. Даючи згоду на пропозицію очолити комітет після ряду відмов від роботи у виконавчій владі, я керувалася надією на осмислену групову роботу. Націленість прем'єр-міністра В.Ф.Януковича на командний підхід, консолідацію влади і суспільства, давали ґрунт для такої надії. Не переслідуючи ніяких корисливих цілей, я йшла вірою і правдою служити народу України. Будучи переконаним прихильником ринкової економіки, я прагнула працювати для підтримки і розвитку підприємницького духу українців, для зниження податкового тиску, підвищення доходів громадян, дерегуляції, залучення інвестицій, створення фондового ринку. У служінні своїй країні – моя радість і самореалізація.
Однак, у ході моєї роботи проявилися нездоланні протиріччя з ідеологією і принципами роботи, яку сповідає перший віце-прем'єр Азаров М.Я., відповідальний за економічний блок уряду. Оскільки сучасна система виконавчої влади України являє собою гібрид залишків радянської адмінсистеми і слабких зародків інструментів ринкової економіки, вплив суб'єктивного фактора залишається неприпустимо високим. Є благодатний ґрунт для таких людей, як Азаров, і на ньому процвітає таке явище, як “азаровщина”.
“Азаровщина” - це:
1. Неповага до громадян власної країни і нелюбов до самої України, невір'я в її сили. Від “звірств” податкової в часи Азарова – до демонстративного небажання говорити українською мовою та активної участі в створенні Єдиного Економічного Простору.
2. Відсутність системного підходу, проектного мислення і робота в постійному стані “авралу”, гасіння пожежі. За весь час роботи не було проведено жодної наради за участю керівників міністерств і відомств економічного блоку, на якій би розглядалися питання стратегії і тактики економічної політики. Водночас проведені міністерством фінансів спонтанні заходи суперечать проголошеній урядом і прийнятій Верховною Радою (програмі соціально-економічного розвитку).
3. Розпорядження бюджетними грішми як своїми власними. Згадаємо “палаци” податкових адміністрацій і “хатинки” і центрів соціальної допомоги або судів. Згадаємо 30 % податкових надходжень, які витрачалися за одноосібною вказівкою Азарова “на розвиток податкової системи”. А тепер за гроші платників податків будуть повертатися і 120 мільйонів доларів США, які міністр фінансів знову позичив у міжнародних фінансових організацій не на інновації в економіку, а на розвиток фіскальних органів.
4. Повна зневага закону. Як у часи “азаровщини” податкова адміністрація видавала документи, які суперечать закону, так і сьогодні перший віце-прем'єр є головним ініціатором прийняття незаконних рішень як Верховною Радою, так і Кабінетом міністрів – від зміни Законом про бюджет правил оподатковування, спроб знищення спрощеної системи оподатковування, зниження мінімальної заробітної плати – до зменшення базових показників для розрахунку пенсій. Іншими словами – від податків на памперси – до “податку на пенсію”.
5. Подвійні стандарти і ханжество. З одного боку – жорсткі вимоги сплати податків платниками податків, з іншого боку – порушення закону і неповернення мільярдів обігових коштів підприємств у вигляді ПДВ. З одного боку – декларування власної святості, з іншого боку – повсюдні “відкати” при поверненні ПДВ, спонукання до внесків у фонд “Професіонал”. З одного боку - вимога від інших скорочення бюджетних витрат, з іншого боку – неймовірне роздування штатів і підвищення зарплат для “своїх” у податковій адміністрації, а тепер – ті ж тенденції в міністерстві фінансів: окреме від інших підвищення зарплат, створення власного бюджетного ВУЗу, купівля парку автомобілів для міністерства, виділення десятків мільйонів гривень для “соціального захисту” і житлового будівництва для працівників мінфіну.
6. Войовниче неуцтво, визнання тільки власної правоти. Уже ні для кого не секрет, що “азаровці” постійно порушують регламент роботи Кабінету міністрів. На розгляд урядових комітетів Мінфіном виносяться неузгоджені з іншими міністерствами і відомствами, незаконні, “сирі” документи. Неодноразово пропонувалося приймати проекти постанов Кабміну взагалі “зі слів”. Практика винесення першим віце-прем'єром на засідання Кабінету міністрів документів, які не були розглянуті на урядових комітетах, стала постійною. Свідомо порушуються правила регуляторної політики, проголошеної Президентом і встановленої Законом.
7. Відмовлення від чесної і відкритої групової роботи на користь брехні, маніпуляцій людьми, погроз і шантажу. Апогеєм стали підготовка проекту бюджету на 2004 рік, а також подача через колишнього підлеглого Азарова по податковій адміністрації, народного депутата Бондаренка сумно відомого закону 4000-1. Розуміючи, що ці безграмотні і незаконні документи не пройдуть експертизу при розгляді в міністерствах і відомствах, перший віце-прем'єр провів серію маніпуляцій як у Кабміні, так і у Верховній Раді. У результаті сьогодні мільйони моїх співгромадян не знають, як їм виконувати закони, як вести бізнес, які податки платити, яку пенсію їм одержувати і як нараховувати пенсійні внески.
Як наслідок, замість осмисленої, системної праці, робота Держпідприємництва являє собою постійне “відловлювання шедеврів” Мінфіну і боротьбу з “азаровщиною”. Мінфін став ідеологом “протаскування” антиринкових законів, розширення бази оподатковування без зниження ставок, тобто збільшення податкового тиску, адміністративного регулювання цін, збереження низьких соціальних стандартів, а значить – гальмування зростання доходів населення, знищення спрощеної системи оподатковування. Водночас подавані нами ініціативи просто не розглядаються. Доводи – не сприймаються. Будь-які заперечення проти незаконних дій викликають хамську реакцію першого віце-прем’єра, найчастіше - з криками та образами. У такому ж становищі – багато керівників виконавчої влади. Кожна перемога закону і здорового глузду дається неймовірними зусиллями.
Я йшла в Держпідприємництва, щоб побудувати міст розуміння і діалогу між владою та бізнесом. Але з таким “економічним” першим віце-прем'єром по цьому мосту бізнес може прийти тільки в газову камеру. Я його туди – не поведу.
Заявляю відповідально і професійно - Азаров та “азаровщина” представляють ідеологію і політику, несумісні з розвитком підприємництва, інвестицій, економічної свободи, євроінтеграційного курсу України, а також несумісні з повагою до власного народу і прав людини, дотриманням закону і соціальною справедливістю.
Я впевнена, що кожен житель України стикається з такою “азаровщиною” у своєму місті, області, селі. Це – хвороба. Її потрібно лікувати. Радикально.
За наявності таких людей при владі неможливо ні примирення, ні консолідація суспільства, ні економічне процвітання країни. Такі люди скомпроментують будь-яку владу і будь-яку гарну ідею.
Я, як професіонал і патріот України, готова знайти спільну мову і компроміс з кожним, хто професійний, чесний і любить свою країну і її громадян. Але я ні за яких умов не погоджуся на політику “під ковдрою” по-азаровському, на єзуїтські маніпуляції з народом, службовцями органів виконавчої влади, народними депутатами. Працювати під началом державного службовця, який зневажає цінності, що є для мене святими – суперечить моїй громадянській позиції.
Не розраховуючи на ухвалення рішення про відставку першого віце-прем'єра, я іду, щоб повернутися, коли ми вилікуємо нашу країну від “азаровщини”.
Дотримання законності і повагу до людської особистості я увібрала з молоком матері і пронесу в житті до кінця. У цьому – моя правда. Я чиста перед Богом і своїм народом, мені нема чого боятися – у цьому моя сила. Я працюю і буду працювати на благо своєї України – у цьому моє життя.
З повагою, Інна Богословська
-----------------------------
В тему:
Жнива Господні починаються в 2004 році
Спротив приватних підприємців: план дій на січень-лютий 2004 року
“Сьогодні з плакатом, завтра з автоматом”
Дезінфекція
Політкоректна ідентифікація ворога
Увертюра-2004
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта